Пам'ятаємо...


Коли закінчився молебень, люди залишилися на своїх місцях, стояли і мовчали…
Мовчали довго, мабуть, хвилин п’ятнадцять… Не знаю, як хто, а я не міг зрушити з місця – нахлинуло всього й потрохи, боляче за людей, які загинули від голодомору – навмисного винищення радянськими окупантами українців лише за те, що українці, але пеком пекло ще й те, що відбувається зараз…






На фото: молебень біля пам’ятника Жертвам голодомору 1932-1933 років, що у Запоріжжі на подвір’ї Св.Троїцького кафедрального собору УПЦ КП.
Людей прийшло небагато…
У Запоріжжі сьогодні біля іншого пам’ятника – Жертвам голоду – палили свічки. Там представники влади та різні партії. Певно й людей чимало. Точно не знаю.
А цей пам’ятник – Жертвам голодомору 1932-1933 років, про що раніше уже розповідав.
Пам’ятник спорудили на кошти Пилипа Миколайовича Тараненка. Він сьогодні не зміг прийти на молебень – йому 27 листопада 100 років.
На відео – архієпископ Григорій розповідає про Пилипа Миколайовича Тараненка.




Жертвам голодомору хтось залишив яблучко і цукерку…

Коментарі