Храм, якого більше не побачимо


Хортиця.
Останнім часом я ходжу на острів… прощатися.
Не знаю, серце підказує, що зовсім скоро від Хортиці залишаться лише…
Ні, навіть не спогади.
Тут буде потужна залізнична і автодорога – сполученням Москва-Сімферополь.

Свого часу були затоплені Дніпровські пороги, Великий Луг (країна Гілея) – фактично стерті з лиця Землі споконвічні святині, зокрема, й земля запорозького козацтва – Мала Хортиця, тепер, очевидно, настала черга самої Хортиці.
Ось святилище епохи бронзи, що на Кічкаській переправі (північніше острова Хортиця).
Від нього лишилися лише фото.



Святилище зруйноване під час будівництва Дніпрогесу.
Я дивлюся на ці фото і намагаюся собі уявити, які і скільки святилищ тут було знищено.
Адже достеменно нікому нічого не відомо скільки насправді тут було святилищ, як не відомо і про тих місцевих жителів, а вони, я впевнений були, які намагалися захистити рідний край від руйнувань.
«У мене вже немає сліз!» – написав наприкінці листа Яворницькому Мартенс.
Про Мартенса тільки й відомо, що він був місцевим вчителем гімназії, якого призначили контролером-спостерігачем на Дніпробуді.
В обов’язки Мартенса входило – під час будівельних земельних робіт виявляти археологічні пам’ятники, призупиняти будроботи і запрошувати вчених.
Він, певно, сам визвався – бо розумів, що треба рятувати святині.
Як він рятував, можна судити по архівному документові – наказу керівництва будови: «Мартенса не пускати, гнати втри шиї».
Невдовзі після цього Мартенс зник, як і зникли будь-які відомості про нього.
Краєзнавці стверджують, що Мартенса розстріляли совіти.
І ось ще один документ, написаний кілька років тому. Він вже архівний, але ще актуальний.

Молитва за Хортицю
…Люди добрі!
Дорогі співвітчизники!
Брати i сестри, розкидані
по всіх материках Світу Божого!
Наша Хортиця у великій скруті!
Не злі сили, а пересічне невігластво
поставило Національну Святиню
на межу загибелі.
Не дамо статися підступному,
лихому, безповоротному!
Кожен у міру своїх можливостей –
ясною думкою, тихим голосом,
праведним обуренням,
полум’яним публічним Словом,
твердою позицію істинного державотворця –
захистимо священний Острів!
Продовжимо йому життя для нас,
для наших дітей, для онуків на віки вічні!
Відстоїмо свою віру,
світлу пам’ять наших предків,
оберіг нашої Незалежності
Нехай помагає нам Господь!

Коментарі