Відцвіло, відкохались, а тепер час плодів…
Дикий горошок потріскує – це стручки лускаються і викидають горошинки. Таке враження, як дощ хлюпотить. Та й все інше. Квіточок майже нема. Сонце пече – плоди дозрівають. А хто проґавив своє щастя, той пустоцвіт…
Щоправда, пустоцвіти бувають лише серед людей. Природа розумніша – ніколи нештучна… Якщо кохананина, так коханина, - все цвіте й пахне. І все – заради майбутнього. А у людей – часто-густо навпаки…
Немає коментарів:
Дописати коментар