Зранку мусів бути у клюбі анонімних алкоголіків…
Це я так називаю центр зайнятості – після примусово-добровільного тренінгу з мистецтва пошуку роботи, який мені довелося дві години терпіти 7 червня. Аматорство і ніц конкретики. Спікерка затіяла розмову про креативність та про відмінності чоловічих і жіночих полушарій, що впливають на працевлаштування… На це саркастично відреагував один дядечка: "Навіщо мені креативність, якщо шукаю роботу сторожа, і ніде не беруть, бо кажуть: старий". Його підтримала тіточка, що не стидалась озвучити свій вік: "Мені 59, маю великий досвіт, й також не маю роботи, бо стара і нікому ніде не треба…"
Втім, спікерка продовжувала толочити про полушарія мужські і жінські…
Сьогодні тренінгу не було. Й роботи ніц нема. Певно, у мене щось з полушаріями… Тому з центру зайнятості рванув на Хортицю – у спеку. Дуже захотілось відвідати мою стару вербу на Старому Дніпрі… Сидів собі у затінку верби, дивився на небо і думку гадав – щодо мого непрацевлаштувального полушарія… Аж раптом дивлюсь – ящірка… Сидить на вербі і мене розглядає. Можливо, сканувала мої думки, але ніц не второпала про статеві відмінності полушарій, й каже "Ти шо?! Дурінь?!". Коротше, побалакали…
А ще сьогодні дуже гарні хмаринки. Причому, висіли так низько, що, здавалось, можна було до них торкнутися рукою… Й гвоздичок рясно-рясно.
Немає коментарів:
Дописати коментар