Побажання на "йолку"... А до мене причепилася неотітушка

Запорізький Майдан сьогодні приймав учасників автопробігу з Києва. Гості запропонували написати свої побажання на прапорі, який пообіцяли розмістити на «йолці» столичного Майдану…

Хортиця: З Новим роком!

Якби трохи більше Сонця, було б більше квітів.
Хмарно, дуже хмарно, але Хортиця цвіте, а прийде весна – розквітне!

У тумані...

У тумані дуже тихо…
Пару разів куріпки невдоволено крявкали, коли я порушував їхній покій і їм доводилося відлетіти вбік. Кумедні, у них пір’я схоже на вбрання середньовічних кавалерів, напарфумованих і напудрених. А крявкали на мене зовсім нешляхетно, як тітушки, через що не став їх фотографувати…

Майдан: Луценко, українською!

Навіть не очікував від своїх земляків такого! Тепер ще більше поважаю запоріжців!
Так ось!
Юрій Луценко вийшов до мікрофона і по-російському щось там став балакати про Східну Україну…
Майдан тут же вибухнув: «Українською! Українською! Українською!»
Чув, як поряд зі мною якийсь дядечка просив людей, мовляв, такий поважний гість, хай собі говорить по-російському, ми ж тут східняки, типу російськомовні… А народ своє: «Луценко, українською!»

Різануло...

Знаю, що таке блискавки. Вогненні стріли з Небес врізались біля мене. Буквально поряд. У степу, де нема куди сховатися… Страшно було потім, коли усвідомлював… Так само, коли, приміром, цього року навесні, у березні, на Хортиці мені приспічило лізти по вертикальній стіні-скелі. Слизька земля, слизький граніт, жодної бур’янини, за що б вхопитися… Назад – прірва, полетів би у Дніпро, а там сильна течія, воду крутить. Тож, залишалося тільки лізти вгору. Заглиблювався руками й ногами в землю, якомога глибше, де земля мерзла і може хоч якусь мить тримати. Куртка чомусь стала важкою, тягнула вниз. Потім уже, коли вибрався на п’ятачок і глянув униз, запаморочилось у голові, але утримався…

Майдан... Лєніна

Майдан Леніна – це назва зупинки тролейбуса. Якось дивно було читати таке. Слово «майдан» більше асоціюється з Києвом, Євромайданом. А тут…

Диво на якійсь там стріт - або чисто в сажі

Давно не був у запорізькому католицькому храмі. На те у мене є одна-єдина причина – мовна. Не в’їжджаю у російськомовні молитви, аж ніяк. Намагався, але це суцільне мордування. Тому стараюся уникати такого «щастя»…
А тут раптом захотілося свята.