Сьогодні у мене були гості з Департаменту інформації УГКЦ, що у Львові, колеги…
Знову мандрівка Хортицею – у її далеке минуле через призму сьогодення…
У цій мандрівці Хортицею була сестра Еммануїла, василіянка зі Львову, до речі, за кермом. Без авто ми стільки не встигли б побачити – споконвічні скіфські звичаї та Протовче з княгинею Ольгою, Великий Луг та плавні із запорозькими козаками, Зорову Могилу і знамениту Половчанку, урочище Чорної скелі з князем Святославом та печенігами…
А ще ґрунтовою дорогою з плавнів нам зустрівся вершник. Дорога вузька. Він зійшов у бік і дав можливість проїхати нашій автівці, радо привітав. Козак…
А поблизу музею дві бабці, які на лавочці трапезничали сальце та винце, коли нас побачили, стали виправдовуватися, що святкують день народження. Ми заспівали «Многія літа» іменинниці…
Наша мандрівка закінчилася біля Січової Брами, де уже чекали інші сестри василіянки, щоб їхати далі у справах у бік Полтави…
Немає коментарів:
Дописати коментар