На Хортиці верби плачуть...

Вперше дощ під вербою мені стався у Каневі, коли їздив до Тараса, про що уже тут на блозі раніше розповідав. Не пам’ятаю, ймовірно також саме 22 травня – знаменний день… Була спека. Хотів сховатися в холодок під старою вербою. А вона мене зливою…

У мене не пишуться казки

Душа спустіла – і не пишуться казки. Добре розумію, що відбулося, і не тільки зі мною одним. Україну розтинають… Війна. Казки убиті.

Хайтарма. Війна, як ковток вина...

Батько Ахмет-Хана піднімає тост за жінок, каже: «Хай ваше життя буде таким же довгим, як цей стіл, а війна, як ковток вина…»