13 жовтня 2017

П’ятниця, 13 - під Грушою Шевченка


Хвіртка рипнула й відчинилась. Розумію, здвинуло вітром. Але хотілось вірити, що це Груша запрошує мене до себе. Мовляв, давно не був, заходь…

16 вересня 2017

Хортиця. І це ще не бабине літо


Стародавня давнина у перемішку з ароматами різнотрав’я, висушеного спекотним літом. Тиша. Повітря застигло. Таке відчуття, ніби долаю перехідну мить у часі. Ось, ще крок й опинюсь в іншому вимірі…
І це ще не бабине літо. А лише за крок від нього.

14 вересня 2017

Непозбувно збентежені козаки


Нарешті й я побачив це!
Це вітраж – на стіні холу запорізької міськради. Створили його нещодавно. Після капремонту. Народ каже, що це непозбувно збентежені козаки.

06 вересня 2017

Чому на Хортиці не переховали Івана Сірка


На Хортиці навіть вирили яму для Івана Сірка. Втім, перенести його останки на острів не вдалось через забаганку сестри члена ЦК КПРС. Й це попри рішення українського уряду, на що дав добро перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест.

21 липня 2017

Вечір на Хортиці, коли коні з ніг валяться


Коні не тільки лягають на землю, бо так, певно, прохолодніше, а ще й співають від задоволення. Вечорі повітря таке ж тепле, як й вдень, ще й наповнене ароматами сонцем розпеченого різнотрав’я.

08 липня 2017

Петрів батіг зі Слобідщини


Ось, такий він, Петрів батіг, зі Слобідщини.
Вчора, дорогою до Харкова, сфотографував. На галявинці, обіч соснового лісу…
Це не те, що у нас, в степах, з розпеченими спекою вітрами. Тут вітри з прохолодою, наповнені хвойними ароматами та суворі…