05 січня 2013

Індус

Сусід дід Іван Сибіряк у 45-у пригнав отару овець. Казали, з Сибіру. Тож й діда тому називали сибіряком. Насправді його прізвище Красницький. А вівці – це нібито той скот, який перед німцями, як казали, евакували до Сибіру. До Сибіру чи ні, але деякий скот повернули.
Отару овець Сибіряк гнав разом з Ботанкою, здоровенною німецькою вівчаркою.
Ботанка привела двох цуценят. Чорного дід Сибіряк комусь віддав, а друге руденьке дісталося моїй мамі.

Рождество Твоє, Христе, Боже наш

Голодомор 1946-47 року… Після війни совіцька влада сплановано випробовувала голодом українських дітей, жінок, стариків. Чоловіків, сотні тисяч, Москва винищила раніше, восени 1943 року під час форсування Дніпра. Це було так зване «искупление кровью» лише за те, що українці перебували на окупованій території. Вердикт Жукова: «…все хохльі – предатели! Чем больше в Днепре потопим, тем меньше потом, после войньі, придется ссьілать в Сибирь!»

30 грудня 2012

Земля ще не встигла змерзнути після спекотного літа


Не хотілося її побачити безлисту й зі згорбленими деревами… Втім, після церкви поїхав. Думав, пройдусь до Чорної скелі й назад. Після морозів і дощів – ковзанка. Це ж не те, що влітку, коли одне бажання – заблукати й не знайти дороги назад.
Як я помилявся!

17 грудня 2012

Кар'єр... Совіти ледь не знесли єгипетські піраміди


Про піраміду, що на правому березі Старого Дніпра, навпроти Хортиці, я уже розповідав (обсерваторія). Хтозна, можливо, й насправді нащадки тих, хто її створив, будували Єгипетські піраміди. Як не дивно, але прямий зв’язок з Єгиптом можна побачити навіть тепер. Досить лише відійти від нашої піраміди трохи вбік, метрів за триста… в кар’єр!

16 листопада 2012

День радіо. "Зайщли далеко, а минуле - близько..."


Валентина Манжура нашила їх цілу торбу, і всім подарувала по пташці – на щастя.
Щастя вистачило всім. Лише ці три, що на фото, лишилися – мабуть, зайве щастя… Хоча, щастя зайвим не буває.
16 листопада. Привід – день радіо чи працівників зв’язку, не пам’ятаю, як він точно називається, та й яка різниця. Головне, що ми побачилися і трохи погомоніли.

24 жовтня 2012

11 жовтня 2012

Ніколи не був у макдональдзі


Більше віддаю перевагу маленьким крамницям і на пару столиків кав’ярням. Мешкаю у старій частині. Тут звісно є супермаркети, але я їх обходжу стороною. Тісні, коли всі один на одному і все на відстані витягнутої руки, затхлі у допотопних будинках забігайлівки – мені більше подобаються. Крім того, стараюся не бувати у новому Запоріжжі і соцмісті.

03 жовтня 2012

Глід знову зацвів... А у коників голубі крильця


Незвично у жовтні бачити весняні квіти… поряд з ягідками.
Не можу сказати, що це красиво. Ні, воно, звісно, гарно, але не викликає почуттів, як весною від первоцвітів. Більше страшить, аніж радує. Насторожує…

06 вересня 2012

04 вересня 2012

Цвіте терен... на війну


Мову флори й фауни нам не дано знати. Ми її можемо відчути інтуїтивно, сенсорно… Але за однієї умови, якщо зуміємо зануритися у цей дивовижний світ, злитися з ним воєдино…