Сім маяків

Колись тут, на курганах над заплавою, стояли кам’яні баби – козацькі маяки, наділені магічною силою…

На Запоріжжі водно-болотному угіддю “Заплава Сім маяків” надано статусу міжнародного значення та включено до списку Рамсарських за номером 2273. Про ухвалення цього рішення листовно 29 листопада повідомив Секретаріат Конвенції про водно-болотні угіддя.
Заплава Сім маяків розташована в нижній течії Дніпра у місці впадіння річки Маячки, що на узбережжі нинішнього Каховського водосховища, штучними водами якого у 1956 році був знищений Великий Луг.
Гирло балки Маячанської відома ще з козацьких часів. Тутешнім шляхом татари ходили у Руські землі. Цю місцевість у 1594 році описав у своєму щоденнику австрійський дипломат та військовик Еріх Лясота. Його увагу привернули двадцять кам’яних баб на курганах, від яких, за народними переказами, й походить назва цієї місцевості. Баби – маяки, а “сім” – через віру тутешнього люду в магічну силу цього числа.
Нині водно-болотне угіддя “Заплава Сім маяків”, площа якого 2140 га, є частиною території Національного природного парку “Великий Луг”. Його унікальність полягає у значній різноманітності біотопів на відносно малій території. Тут присутні глибока третинна балка з невеликою степовою річкою Маячкою, заплавний ліс, вологі луки й очеретяні зарості, прибережні води Каховського водосховища тощо. Ця територія важлива для птахів під час міграцій та слугує місцем зосередження біорізноманіття в антропогенно трансформованій степовій зоні. Зокрема, нещодавно тут почала гніздуватися руда чапля, що з часів утворення Каховського водосховища покинула цей край. Також знедавна гніздуються бугай та ходуличник.
Заплава Сім маяків - вже п’яте водно-болотне угіддя на території області, якому присвоєно міжнародний статус. Зокрема, серед таких: Молочний лиман, коса Обіточна та затока Обіточна, гирло річки Берди, коса Бердянська та затока Бердянська, архіпелаг Великі і Малі Кучугури. Загальна площа водно-болотних угідь області складає понад 36 тисяч гектарів.

Рамсарська конвенція (повна назва “Рамсарська конвенція про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів”) була підписана в 1971 році у місті Рамсар (Іран), у подальшому були внесені правки у 1987 році у місті Реджайна, Саскачеван (Канада). Україна стала членом Рамсарської конвенції у 1975 році, після розвалу СРСР поновила свій статус. Загалом в Україні 35 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею 749,767 тис. га.
На 2010 рік до Рамсарської конвенції приєдналося 160 країн. Увесь Перелік Рамсарських угідь включає 2170 водно-болотних угідь загальною площею 207,045 млн. га по всьому світу.