Сьогодні був найчисельніший Майдан за ці три місяці. Тисячі запоріжців прийшли до облради, щоб висловити свою підтримку київському Євромайдану і вшанувати загиблих.
До траурної стіни з портретами Небесної Сотні – люди несли і несли квіти та свічки. Тут, до речі, були також і фотографії міліціянтів, які загинули по інший бік барикади. А крім того, зображення народного мера – Поляка не стало рівно одинадцять років тому. У Запоріжжі, можна сказати, був свій Майдан ще у 2003 році, коли Олександр Поляк принципово не потиснув руку Януковичу…
Якби Олександр Володимирович Поляк дожив до наших днів, а він у мери прийшов з міліціянтів, то навряд чи б дозволив правоохоронцям орудувати «тітушками», розстрілювати мирний мітинг. Тому сьогодні цей портрет Поляка серед Небесної Сотні – знак для нинішніх міліціянтів, які мусять пройти люстрацію, а винуваті – понести покарання…
Певно, площу перед облрадою, – де ще на початку 90-х років минулого століття збиралися рухівці, а тепер – запорізький Майдан, де зокрема 26 січня міліціянти спільно з «тітушками» били мирних протестувальників, доганяли і добивали, – треба назвати площею Героїв Майдану.
Стрім із Запоріжжя – Тарас Білка.
Бабуся, яка своїм в’язаним прапорцем зігріла всю Україну – Марія Іванівна Лихвар.
– У мене, – каже Марія Іванівна, – серце розривається, спати не можу… Скільки смертей… Домовини, домовини, домовини… Вони ж всі, як квіточки!
Запоріжанка принесла на Майдан газету «Досьє» за лютий 2003 року… Городяни вважають, що Олександра Поляка вбили, бо, приміром, як інакше пояснити те, що він ще не встиг охолонути, як організували похорон…
Облдержадміністрація тепер належить Майдану. Для початку організували екскурсію – людям кортіло побачити, в яких умовах «працювали» чиновники Януковича… Тож, навіть утворилася черга.
Немає коментарів:
Дописати коментар