Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з 2014

Хортиця. Січова Брама... Прадавнє каміння

Місяць хворів, з 21 листопада, і коли було зовсім зле – мені Хортиця снилась, так хотілося побувати на острові, хоч на краєчку… І ось, сьогодні нарешті мав можливість доторкнутися до прадавнього каміння.

Ніч перед Різдвом

Дідусь, коли йшов на війну… Мамин батько. Як вона розповідає, взяв її трирічну на руки і поніс до найближчого краму, щоб на прощання купити подарунок, те, що захоче. Мама вибрала цю качку…
Від війни до війни…

Year in Photos 2014

Google+ створив фотозвіт з моїх світлин за 2014 рік: Year in Photos 2014

Друзі, радісного вам Різдва і щасливого Нового року!

У травні на Хортиці після війни

Це як фільм: «О шостій вечора після війни». Раніше його часто крутили по тєліку. Запам’ятав лише назву, фільм не дивився. Та й не це головне.
Тут сталася нагода – відкрилася «дорога життя» – передати посилку на Луганщину, аж під кордон з Росією. Туди, де безкрайній степ, Провалля і Королівські скелі… і жінка, до нестями закохана в цей край.
…Олена Степова.

Юрій Вілінов про Савур Могилу та Битву на Калці 1223 року

Савур Могил декілька...
Іноді могилами називають природні пагорби. Але мова про Могилу (російською – курган), зокрема, про Савур Могилу, що поблизу Запоріжжя, на річці Конка.
На відміну від Савур Могили, що на Донеччині (яка прославилася завдяки совіцьким ідеоглогам після Другої світової війни та цьогорічним запеклим боям з російськими загарбниками), наша, запорізька, має набагато давню історію.

Хортиця... Гості зі Львова

Сьогодні у мене були гості з Департаменту інформації УГКЦ, що у Львові, колеги…
Знову мандрівка Хортицею – у її далеке минуле через призму сьогодення…

Хортиця... Хай живе Бєларусь!

Красно дякую хлопцям нашої церкви, що допомогли, а пан Володимир з донькою Даринкою згодилися на своєму авто підвести в плавні Хортиці. Он, вони на світлині, чекають поки я нашому білоруському гостеві розповідаю про Великий Луг…
Їх не зовсім видно, але ж красиво. Щоправда, зимно. Та змерзнути не встигли – частково об’їхали, частково обійшли майже весь острів – плавні, запорозький маяк, святилища, урочище Чорної скелі тощо, і навіть спромоглися пообнімати Чорний камінь та Діву Єхидну у садочку музею. Крім того, з Хортиці пішки подолали греблю. Гість мандрівку витримав.
А наш гість – пан Юрій з Мінська. Тож, хай живе Бєларусь!

Хортиця... Перед дощем

«Їхав козак на війноньку…» На схід. А журавлі відлітають на південь, у теплі краї…

Хортиця... Християнський храм IX століття

Археологічні дослідження Протовчого активно проводилися в сімдесятих роках минулого століття. Тут треба віддати належне Олександрові Бадянському, про якого я розповідав раніше. Власне, завдяки йому, як на мене, ця археологічна пам’ятка набула належного значення.

Аскольд

Дев’яте століття в історії Русі було переломним етапом. На цей час завершується складний і тривалий процес формування феодалізму в східних слов’ян та Давньоруської держави, чиєю столицею був Київ. Русь могутньою ходою виходить на кін світової історії, утверджуючи себе в ролі поважного чинника тогочасної міжнародної політики. Піднесення, що відбулося на всіх сторонах суспільного життя, пов’язане з ім’ям Аскольда.

Хортиця... Якось іншим разом - після війни

Біля музею заповідника побачив з десяток чоловіків у камуфляжі та з автоматами – справжніми, бойовими.

У згонах

«У згонах» – нова книга Костянтина Сушка, письменника і журналіста, запорізького краєзнавця. Скажу відразу, на презентації, яка відбулася в обласній науковій бібліотеці, розпочався її продаж – зібрані кошти будуть переказані українським воїнам, які зараз боронять нашу землю на Сході.

Хортиця... Холодна криниця та люди без коріння

Ось такою Холодна криниця була у 2009 році і тепер…

Хортиця... Цвіте терен

«Цвіте терен… Хто з любов’ю не знається, той горя не знає»
Кажуть, якщо терен цвіте восени – це на війну…
У минулому році також терен цвів рясно. Отже, війна буде тривалою…

Хортиця... Козацька криниця і кіно в церкві

Криниці, як такої, насправді нема. Є лише місце, де вона ймовірно була. За переказами, її не оминув Тарас Шевченко, коли по колу обходив Хортицю. Але спочатку про кіно.

Запоріжжя. Школа імені Тараса Шевченка

Школа носить ім’я Тараса Шевченка з часів Російсько-української війни 1918-1920 років. До цього у місті Олександрівську (нині Запоріжжя) не було ні українських шкіл, ні газет – нічого українського. Московія нищила будь-які прояви національної свідомості в мізках козацьких нащадків, переконуючи їх, що вони малороси, а їхні діди-прадіди – пияки, ґвалтівники, грабіжники тощо. Тож, щоб спокутувати цей «гріх», вони мусять говорити і думати винятково по-московському…

Хортиця... Божий майстер

Пан Мирослав створював образи Перуна і Велеса...

Хортиця... Прощання з літом

Равлик-погорілець…

День Незалежності... Запоріжжя наполовину вагітне Леніним

Як на мене, сьогодні вперше за двадцять три роки серйозно відзначається День Незалежності…
Не збирався ні на які масові гуляння… Війна.
Але, коли побачив нашу капличку, настрій змінився. Дуже гарно – вівтар прикрасили жовто-блакитними стрічками та жовто-блакитними квітами. Багато людей у вишиванках. Прийшли й солдати, це уже третій тиждень, як вони ходять.

Майдан: Початок незалежності

Дивне відчуття – життя, яким ось тільки жив та ще живеш, бачити на полиці історії…
У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відсьогодні діє виставка «Майдан: Початок Незалежності», присвячений Революції Гідності, що триває в Україні з листопада 2013 року, коли Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС.

Яблуневий Спас... Москва згорить

Світлина, як на мене, символізує цьогорічний Спас…

Крила долі

Нинішній стан засобів масової інформації України у певній мірі можна порівняти зі збройними силами, якими вони були ще кілька місяців тому – коли Москва вдерлася на територію України, і з’ясувалося, що за часів Кучми, Ющенка та Януковича фактично все було знищено, солдати голі й босі, і люди самотужки, на власні кошти, стали озброювати, створювати фронт і тил…

Савур Могила

Савур Могила, що поблизу Сніжного на Донеччині, де зараз тривають запеклі бої з російськими загарбниками, набула слави, завдяки совіцьким історикам та їхнім дописам про Міус-фронт за часів Другої світової війни. На горі споруджений і відповідний монумент.
За довідниками, складається враження, що іншої Савур Могили нема і не було, тільки совіцька.
Але ж, можна сказати, майже поряд, на території сусідньої Запорізької області, розташовані ще дві Савур Могили – біля села Новопрокопівка, що в Токмакському районі, та в селищі Григорівка, що під Запоріжжям.

Жарти онучки Папая

Дивна закономірність, але за кожним разом біля святилища, що у плавнях на Хортиці, коли спускаюся з пригорку до озера, травмуюсь, і завжди, ніби й невеличка ранка, а крові море. Так було й на цей раз. Спіткнувся і сухою гілочкою пробив ногу.

Хортиця... Козулі

З плавнів повертався вздовж лісосмуги. З одного боку вікові дерева – затінок, не так пече сонце, з іншого – степ…

Хортиця... Плавні

У сторожці ховались від спеки тутешні охоронці. Хатинка ходуном ходила від їхнього крику. Точніше, гучної розмови. Чоловіки обговорювали нагальне. Наскільки зміг зрозуміти, вони всі очікують повістки з військкомату, тобто не сьогодні, завтра йтимуть у військо…

Молитовний щит

Фатимська веревичка… щовечора о дев’ятій...

Війна і мова...

Хортиця, звісно, прекрасна... Але у нас війна. Жорстокість набирає обертів. Ми певно все ще не усвідомлюємо, що відбувається, і якими будуть… сьогоднішня ніч і завтрашній ранок, і чи будуть.
Маю на увазі жорстокість не тільки рашистських окупантів, фронт.
Ще виллється боком загравання з рашистською мовою. Не знаю, якому ідіоту (і за яку птату!) прийшла в голову ідея – закликати українців говорити по-рашистські, «щоб Путін не напав». Балакали дружньо, а Путін все одно напав. Місцеві рашисти, як зневажали все українське в Україні, так й продовжують зневажати, і їх не зупинити.
Взагалі, це нонсенс – говорити мовою окупанта і агресора. Як на мене, це певний крок до поразки…

Хортиця... Красне літо

Лише світлини...

Хортиця... Знову з пташкою по колу і соняшник на узбіччі

Спека, сильний вітер і сонцем розпечені трави… Прочистив мізки. На Хортиці дуже легко думається.
Навіть знову з’явилося бажання фотографувати…

Запоріжжя змінить офіційну дату заснування міста з 1770 на 952 рік

Нинішню назву місто отримало в 1921 році. До цього – Олександрівськ. Вважалося, що місто було засноване у 1770, коли московські вояки розпочали будівництво Олександрівської фортеці.

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.

Хортиця... 22 червня, і ні слова про війну

Після церкви відразу ж гайнув на Хортицю. Вчора не зміг, то хоч сьогодні. Літнє сонцестояння – то як межа, яку треба перейти і жити далі. А для мене це можливо тільки на Хортиці.

Запоріжжя. День жалоби

Запоріжці вшанували пам’ять загиблих та висловили свій протест проти агресії Путіна. У свою чергу, самооборонівці повідомили, що уже формують батальйон з добровольців, колишніх десантників, які зможуть замінити воїнів, загиблих у збитому в Луганську літаку Іл-76.

Хортиця очима без окулярів

Вчора зранку у мене розвалилися окуляри. Тож, вирішив дивитися на світ по-новому…
Все життя зі скельцями. А тепер… Комп’ютер втомлює. Важкувато. Але я впертий – мушу. Сьогодні випробовував свої очі на Хортиці. Побачив її зовсім не такою, як раніше. Що навіть підбадьорило…

Хортиця. Очікування дощу

За весь день – ні краплинки з неба. Обіцяних синоптиками грому та блискавки також не було.

Хортиця... День тиші

Позавчора в яру, що неподалік Висячого болота, йду й чую, ніби табун коней несеться… Сам собі міркую: о, чудово, це Кінний театр буде у Старому Дніпрі коней викупувати. Зазвичай, саме тут їх й купають. Раніше не раз бачив цю красу. Достаю фотоапарат, озираюся… А це зайці. Стрибають, як кенгуру… Десь з десяток. Пронеслися, як буря – сфотографувати не встиг.

На Хортиці верби плачуть...

Вперше дощ під вербою мені стався у Каневі, коли їздив до Тараса, про що уже тут на блозі раніше розповідав. Не пам’ятаю, ймовірно також саме 22 травня – знаменний день… Була спека. Хотів сховатися в холодок під старою вербою. А вона мене зливою…

У мене не пишуться казки

Душа спустіла – і не пишуться казки. Добре розумію, що відбулося, і не тільки зі мною одним. Україну розтинають… Війна. Казки убиті.

Хайтарма. Війна, як ковток вина...

Батько Ахмет-Хана піднімає тост за жінок, каже: «Хай ваше життя буде таким же довгим, як цей стіл, а війна, як ковток вина…»

Перша хвилина миру

8 травня 1945 року о 23.00 наступила перша хвилина миру в Європі після Другої світової війни. Пам’ятаємо!

Хортиця. Маки...

На цій світлині ромашки тільки-но прокидаються. Ніби діти після сну розплющують очки і посміхаються сонечку…

Запорізький Майдан вшанував загиблих патріотів у Одесі

Народу зібралося недуже багато. Чимало людей задіяні на блог-постах тощо, тому прийти на традиційний недільний Майдан змогли далеко не всі. Крім того, як на мене, певна кількість городян поки що не усвідомлюють, що відбувається, або ж вони – «колоради»…
Власне, це й непокоїть, зважаючи на події у Одесі. Адже, зокрема, у Запоріжжі й досі не розставлені крапки над «і» у справі «26 січня», коли під орудою можновладців міліціонери разом з «тітушками» били, доганяли та добивали майданівців. Керівники та виконавці цього побоїща продовжують обіймати свої посади. Разом з тим, комуніст, нардеп міськради вимагає притягти до кримінальної відповідальності городян за «колорадів у тісті» (13 квітня запоріжці закидали яйцями і борошном сепаратистів, від чого ті буквально були вкриті тістом).

Хортиця. Наумова балка

Краєвиди балки відомі всім, хто дивився старі і нові тарасобульби, а також фільми про запорожців. Кіношники дуже люблять цей край Хортиці.
Я ніяких тарасобульбів не бачив і не збираюся. А ось балка справді красива будь-якої пори року.

Три листівки від папи Івана Павла Другого

Листівки, власноруч підписані папою Іваном Павлом Другим, мені дісталися від священика: у 1995 р. – на Зішестя Духа Святого, у 1999 р. – на Вознесіння, у 2001 р. – на Великдень. Вони завжди зі мною, у молитовнику…
Папа справді власноруч підписував величезну кількість листівок на свята і передавав їх парафіянам у всі куточки світу. В Україну ці поштові віншування понтифіка здебільшого потрапляли через польських священників – тому після латині дописане ще й привітання польською.
На моїх листівках можна помітити, як, зважаючи на стан здоров’я, з роками змінювався почерк…
Кілька разів був на месах, які проводив Іван Павло Другий, зокрема й на «Чайці» у Києві. У Вроцлаві поталанило бачити папу дуже близько – запам’ятався його погляд…
Сьогодні – знаменна подія, радію з того. Серцем відчуваю, щось має відбутися вельми важливе – в Україні і зі всіма нами, адже Іван Павло Другий – не тільки польський, а й український папа.

Хортиця. Острів молодості нашої

Фотографувати «індустріальний пейзаж» Іра не хотіла, налаштовувала об’єктив свого фотоапарата так, щоб уникнути дроту, який ніби павутиння висить над Хортицею. Я ж зняв, як є. Хочемо ми того чи ні, але ці свідки «ленінської електорофікації та індустріалізації» – також є історія, – трагічна історія нашого народу… Але не будемо про сумне.
Сьогодні ми разом з Ірою нарешті вибралися на Хортицю.

Марш миру запорізьких студентів: "Україна єдина!"

Радію за запорізьке студентство. Молодці! Вони сьогодні від своїх вузів численними колонами пройшлися містом – галасливі та веселі, з державними прапорами. Зустрілися у центрі, на площі Маяковського, біля фонтану. Звісно, скакали – бо хто не скаче, той москаль, ну й – Путін… ла-ла-ла-ла… – як без цього?!

...на барикадах

Христос воскрес!

Дощ почався десь о третій ночі. Коли вийшли на вулицю освячувати паски, трохи ущух.
До дому йшов пішки. Промок сам і мій кошик…
Як не дивно, у церкві – з десятої вечора, і не відчуваю ніякої втоми. На душі радісно.
Паску купив, крашанки наварив. На інше не було часу. Та, власне, мені, одинокому, більше нічого й не треба. Маю на увазі, їстівного.

Хортиця. Січова Брама... Найпотужніша зброя

На північній частині острова, в урочищі Чорної скелі розташована Січова Брама. Зазвичай звідси туристи розглядають Дніпрогес, не звертаючи увагу на святиню…

Хортиця цвіте. У зміїв та вужів весілля

З дитинства мені запам’яталася Хортиця, коли її яри вкриті дикими півниками – фіолетовими, синіми, голубими, білими, жовтими – різнокольоровими килимами оксамитового цвіту.
Щороку стараюся не пропустити – і ось сьогодні мав можливість зануритися у цю неповторну красу.
А ще зараз цвітуть дикі тюльпани, сон-трава, груша-дичка…

Сто писанок з колекції Наталії Бабенко... Запоріжжя з яйцями

Вербну неділю запоріжцям зіпсувала місцева юрба сепаратистів. Хтозна, що буде на Великдень, але городяни готові дати відсіч зрадникам з георгіївськими стрічками, так званим колорадам.

Був і дощ, і град

Ялта не для Лесі!

Сьогодні отримав сумну звісточку з Криму – точно не відомо, але, як мені сказали, ймовірно Музей Лесі Українки в Ялті закриють. Поки що російські тележурналісти фільмують тріщини на стінах, мовляв, ось, погляньте, як Україна піклувалася про свої духовні цінності…