08 березня 2013

Між небом і землею


Людина суджено бути або на землі, або на небі – але не під, не над і не між…

Вчора на Хортиці мене цікавив один археологічний об’єкт. Колись розповім. Розорений, навпіл розритий, поряд збудований міст, за кілька кроків споруджується новий. Боляче це все бачити. Коли йшов уже додому, не міг оминути Брагарню.
Брагарня – це гора, друга по висоті на острові. Цікава вона тим, що там археологами було відкрите святилище II-I тисячоліття до н.е. Зважаючи на археологічні знахідки – обрядовий посуд, це святилище понад тисячу років діяло безперервно. Тобто мінялися культури-народи, а на цій вершині гори залишався незмінним обряд.
Крім того, поряд з Брагарнею знаходиться Савутина скеля, де археологами було відкрите скіфське городище.
Брагарня – означає берег між небом і землею. Тобто, у даному разі, місце/висота, де богам краще чути тих, хто молиться. Тут важливо не переступати межу…
Вчора на Брагарні бачив чоловіка, який накручував круги довкола святилища і щось собі бубнів, типу: баля-маля-траля-муля. Запитав у нього:
– А на якій мові ви це молитися?
– На еврейской, – російською відповів він.
– Ви іудей?
– Нет, я русский.
– ?!!
Познайомилися. Звуть його Руслан. Ні до яких церков не ходить, натомість слухає проповіді в Інтернеті якогось там, я не запам’ятав, пастиря. А молиться, як він стверджує, мовою жидівською, але жоден жид цієї мови не знає, бо вона з Небес від Всевишнього…
Мені було жахливо все це чути – зруйнована доля, зруйнована психіка, зруйнована духовність. Цей Руслан в певній мірі подібних до тих стовпів ЛЕП, які стоять на Савутиній скелі і оплутують дротами з потужним електрострумом Хортицю. Неприродне божевілля… Прадіди Руслана присунули зі своєї Московії, загарбали, зруйнували і опинилися між небом і землею, бо на їхній батьківщині від них нахабно здихалися, а тут вони – без коріння і вільні від Бога.












Савутиною скеля називається, бо тут у печері жив козак-характерник Савута…
Скеля більше, аніж на половину знищена совітами. Граніт використаний на будівництві Дніпрогесу імені Леніна.
А на тій частині скелі, що вціліла, встановлені стовпи ЛЕП, в народі їх називають щоглами.

Немає коментарів: