Незвично у жовтні бачити весняні квіти… поряд з ягідками.
Не можу сказати, що це красиво. Ні, воно, звісно, гарно, але не викликає почуттів, як весною від первоцвітів. Більше страшить, аніж радує. Насторожує…
А ось, коники мене розвеселили. На своєму улюбленому висячому болоті ліг у траву. А вона висока, густа і соковита. Чебрець, полин і ще багато всього іншого. Лежав і дивився на небо. А через мене перелітали коники. То влітку вони стрибають. Тепер літають. А на сонці їхні крильця світилися, як ліхтарики. Крильця у них голубі.
Так дивно, коники сіренькі, майже не помітні, а коли підстрибують і на якусь мить розправляють крильця, перетворюються у казкових принців…
Хортиця прекрасна…
Немає коментарів:
Дописати коментар