Запоріжжя

Правий сектор... і донецьк на всю голову

Біженець. Ніби нормальна людина, проукраїнських поглядів, до церкви (немосковської) ходить… Знаю ще з літа, коли він з родиною втік з Донецька до Запоріжжя. Будь-яких розмов з ним уникав, ще на самому початку поспівчував, ото і все. Хоча, він дуже хотів зі мною поговорити. Я це бачив, і вперто оминав. А сьогодні попався…

Хортиця... та ананас

На Хортиці – гарно!
Трава зеленіє, пташки цвірінькають, фазани поважно гуляють…
У нас декілька тижнів поспіль було сіро і гидко, хмарно, безперестанно лив і лив дощ. А сьогодні зранку – Сонце! Народ на роботі сказав, що це на честь мого дня народження, бо я – світла людина, ось!
Тож, зробив собі подарунок – подякував за комплементи колегам, розкланявся і гайнув на Хортицю…
А вже дорогою додому здибав ананас.

Сувенір з Меджугор'я

Меджугор’є – місто у Боснії і Герцеговині. Відоме воно явленнями Богородиці. Вперше Богоматір побачили четверо дітей – 24 червня 1981 року. Ці діти підросли, уже стали дорослими. Тепер бачать Діву Марію лише троє вірян…

Ленін у вишиванці - міліція на варті

Ще вночі площу довкола пам’ятника обнесли металевим парканом, повісили табличку, мовляв, на реставрації. А сьогодні вдень ідола щільно оточила міліція, ще й з прапорами… Таким чином, мужньо захищали пам’ятник від містян, і успішно… Ленін у вишиванці стоїть.
Вишиватне Запоріжжя.
Світлина з Інтеренету.
До речі, у старій частині міста, біля пам’ятника Дзержинському, також тусується майже сотня міліціонерів, але без прапорів…

Не під фонограму "і покажем, що ми, браття, козацького роду..."

Як на мене, запорізькі краєзнавці, історики, музейники – та, власне, всі, хто більш-менш цікавиться історичним минулим краю, досліджує, пише тощо – скажемо так, не завжди знаходять спільну мову… І що саме цікаве, Володимир Шовкун знав всіх, і хто на що гаразд. Він вмів кожного підштовхнути до нових досліджень та відкриттів, написання книжок, статей. І вчора на свій похорон зібрав нас всіх, любителів стародавностей…
Втім, мене вразило інше. Хотів записати на відео, тепер шкодую, що постидався. Коли співали гімн. Сивовусі чоловіки. У Запоріжжі ще не чув такого.
На Майданах тутешні активісти гімн «співають» під фонограму.
А тут, біля діда Шовкуна, – гучні баси, кожне слово пропущене через серце – «…і покажем, що ми, браття, козацького роду».

P.S. Сьогодні на роботі розповідав про це. Одна дама: «Как клоуньі, поют свой гимн везде и повсеместно, надаело…»

Хортиця. Прощання з дідом Шовкуном