Хортиця. Січова Брама... Прадавнє каміння

Місяць хворів, з 21 листопада, і коли було зовсім зле – мені Хортиця снилась, так хотілося побувати на острові, хоч на краєчку… І ось, сьогодні нарешті мав можливість доторкнутися до прадавнього каміння.

Ніч перед Різдвом

Дідусь, коли йшов на війну… Мамин батько. Як вона розповідає, взяв її трирічну на руки і поніс до найближчого краму, щоб на прощання купити подарунок, те, що захоче. Мама вибрала цю качку…
Від війни до війни…

Year in Photos 2014

Google+ створив фотозвіт з моїх світлин за 2014 рік: Year in Photos 2014

Друзі, радісного вам Різдва і щасливого Нового року!

У травні на Хортиці після війни

Це як фільм: «О шостій вечора після війни». Раніше його часто крутили по тєліку. Запам’ятав лише назву, фільм не дивився. Та й не це головне.
Тут сталася нагода – відкрилася «дорога життя» – передати посилку на Луганщину, аж під кордон з Росією. Туди, де безкрайній степ, Провалля і Королівські скелі… і жінка, до нестями закохана в цей край.
…Олена Степова.

Юрій Вілінов про Савур Могилу та Битву на Калці 1223 року

Савур Могил декілька...
Іноді могилами називають природні пагорби. Але мова про Могилу (російською – курган), зокрема, про Савур Могилу, що поблизу Запоріжжя, на річці Конка.
На відміну від Савур Могили, що на Донеччині (яка прославилася завдяки совіцьким ідеоглогам після Другої світової війни та цьогорічним запеклим боям з російськими загарбниками), наша, запорізька, має набагато давню історію.

Хортиця... Гості зі Львова

Сьогодні у мене були гості з Департаменту інформації УГКЦ, що у Львові, колеги…
Знову мандрівка Хортицею – у її далеке минуле через призму сьогодення…

Хортиця... Хай живе Бєларусь!

Красно дякую хлопцям нашої церкви, що допомогли, а пан Володимир з донькою Даринкою згодилися на своєму авто підвести в плавні Хортиці. Он, вони на світлині, чекають поки я нашому білоруському гостеві розповідаю про Великий Луг…
Їх не зовсім видно, але ж красиво. Щоправда, зимно. Та змерзнути не встигли – частково об’їхали, частково обійшли майже весь острів – плавні, запорозький маяк, святилища, урочище Чорної скелі тощо, і навіть спромоглися пообнімати Чорний камінь та Діву Єхидну у садочку музею. Крім того, з Хортиці пішки подолали греблю. Гість мандрівку витримав.
А наш гість – пан Юрій з Мінська. Тож, хай живе Бєларусь!