Хортиця. Очікування дощу

За весь день – ні краплинки з неба. Обіцяних синоптиками грому та блискавки також не було.

Хортиця... День тиші

Позавчора в яру, що неподалік Висячого болота, йду й чую, ніби табун коней несеться… Сам собі міркую: о, чудово, це Кінний театр буде у Старому Дніпрі коней викупувати. Зазвичай, саме тут їх й купають. Раніше не раз бачив цю красу. Достаю фотоапарат, озираюся… А це зайці. Стрибають, як кенгуру… Десь з десяток. Пронеслися, як буря – сфотографувати не встиг.

На Хортиці верби плачуть...

Вперше дощ під вербою мені стався у Каневі, коли їздив до Тараса, про що уже тут на блозі раніше розповідав. Не пам’ятаю, ймовірно також саме 22 травня – знаменний день… Була спека. Хотів сховатися в холодок під старою вербою. А вона мене зливою…

У мене не пишуться казки

Душа спустіла – і не пишуться казки. Добре розумію, що відбулося, і не тільки зі мною одним. Україну розтинають… Війна. Казки убиті.

Хайтарма. Війна, як ковток вина...

Батько Ахмет-Хана піднімає тост за жінок, каже: «Хай ваше життя буде таким же довгим, як цей стіл, а війна, як ковток вина…»

Перша хвилина миру

8 травня 1945 року о 23.00 наступила перша хвилина миру в Європі після Другої світової війни. Пам’ятаємо!

Хортиця. Маки...

На цій світлині ромашки тільки-но прокидаються. Ніби діти після сну розплющують очки і посміхаються сонечку…