Хліб наш насущний дай нам сьогодні

«Хліб наш насущний…» – маю на увазі, що «Боже, не позбавляй українців розуму!»

День радіо. "Зайщли далеко, а минуле - близько..."

Валентина Манжура нашила їх цілу торбу, і всім подарувала по пташці – на щастя.
Щастя вистачило всім. Лише ці три, що на фото, лишилися – мабуть, зайве щастя… Хоча, щастя зайвим не буває.
16 листопада. Привід – день радіо чи працівників зв’язку, не пам’ятаю, як він точно називається, та й яка різниця. Головне, що ми побачилися і трохи погомоніли.

Під хмарами... Зник в осінь

Синоптики обіцяли дощ. Щоправда, про це дізнався тільки ось зараз. Впродовж дня з неба – ні краплинки.

Ніколи не був у макдональдзі

Більше віддаю перевагу маленьким крамницям і на пару столиків кав’ярням. Мешкаю у старій частині. Тут звісно є супермаркети, але я їх обходжу стороною. Тісні, коли всі один на одному і все на відстані витягнутої руки, затхлі у допотопних будинках забігайлівки – мені більше подобаються. Крім того, стараюся не бувати у новому Запоріжжі і соцмісті.

Глід знову зацвів... А у коників голубі крильця

Незвично у жовтні бачити весняні квіти… поряд з ягідками.
Не можу сказати, що це красиво. Ні, воно, звісно, гарно, але не викликає почуттів, як весною від первоцвітів. Більше страшить, аніж радує. Насторожує…

Повернувся з уловом і не каюсь

Ні, ящірок не ловив. Це перша, яка мене зустріла на Хортиці.
А повернувся сьогодні до дому я з торбою риби…

Цвіте терен... на війну

Мову флори й фауни нам не дано знати. Ми її можемо відчути інтуїтивно, сенсорно… Але за однієї умови, якщо зуміємо зануритися у цей дивовижний світ, злитися з ним воєдино…