25 травня 2012

Яків Новицький

Власне, так само, як у Дніпропетровську шанують Дмитра Яворницького, мали б ставитися до Якова Новицького у Запоріжжі, де він заснував краєзнавчий, тепер обласний, музей. Втім, у місті нема навіть пам’ятної дошки. В обласному краєзнавчому музеї – колись організовували тимчасову тематичну виставку, але ніякої постійно діючої експозиції там, схоже, не збиралися відкривати. Щоправда, у 1993 році на музеї вивісили меморіальну дошку, й тут же, кажуть, хтось вкрав. Ще є вулиця імені Новицького, точніше кількасот метровий провулочок, що перетинає проспект Леніна поблизу адміністративного центру міста. Та вона дуже далеко від місця, де, приміром, жив та працював Яків Павлович.
Все, що лишилося від легендарного запорожця-краєзнавця – дуб…

19 травня 2012

Хмарно


Настільки хмарно, що аж темно. Коли збирався на Хортицю, був готовий промокнути під дощем. Взяв з собою целофановий мішечок для фоніка і мобілки, і все. А воно й не бризнуло.

05 травня 2012

Маки, ромашки і чебрець



Цьогорічні маки проґавив. За тою роботою пропустив найважливіше.
Застав лише зелені коробочки і кроваво-червоні пелюстки, розкидані вітром…
Дуже хотів побачити хоч один хортицький мак.
Ходив, шукав і віднайшов – на скелі…

30 квітня 2012

Вранці... Плавні


Таку красу на Хортиці можна побачити лише вранці – коли сходить Сонце.
А уже десь після одинадцятої – ні квітів, нічого – як і не було. Поки палить Сонце, Хортиця відпочиває, а вечорі розквітає знову.

29 квітня 2012

Веснянки... І прутень поміряли


На веснянки запізнився, тому почимчикував на Чорну скелю. Дивлюся хлопчина намагається спуститься до Зміїної печери. Застеріг про небезпеку, тим більше у його тапачках…
– Це не тапачки, а кросівки, – виправляє.
– Яка різниця, але в таких тапачках до Зміїної печери лізти не варто.
Сергій – старшокласник з школи №12, розумний чоловік. Цікавиться історією, філософією, вивчає Хортицю. Тож, нам було про що поговорити.