Показ дописів із міткою мама. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою мама. Показати всі дописи

02 травня 2022

68-й день… весна підбадьорює

 

Поки фоткав квіточки, підслухав розмову бабусь, які сиділи на лавочці неподалік. Переймались тим, що війна, якщо станеться диво, закінчиться до кінця року, проте, скорше за все – на роки…

05 травня 2020

...на волі


Вперше за майже два місяці карантину – мама вирвалась на волю…
Обійшла довкола будинку, і трохи прибрала у садочку… і нарешті бузок побачила не з балкону.

21 серпня 2015

Свято на чужині...

Про це свято на чужині, якщо цікаво, можна почитати в архіві – серпень 2013 року.
Тоді у всьому відчувалося, що з Кримом якісь негаразди… Але навіть у страшному сні не могло привидітись, що буде війна, що Крим загарбають російські окупанти, а слідом зі своєю новітньою зброєю сіятимуть смерть на Донбасі…
Зі всього, що залишилося у пам’яті – Ялта на Спаса, 19 серпня, греко-католицька церква – єдина, де служба українською мовою… Мама вмостилася у другому ряду, ближче до вівтаря…Прийшла тітка і заявила, що це її місце, образила… Мама мовчки поступилася місцем. Почалася служба, мама плакала в кутку церкви, а на неї зі стін дивилися святі і мовчали…

24 грудня 2014

Ніч перед Різдвом


Дідусь, коли йшов на війну… Мамин батько. Як вона розповідає, взяв її трирічну на руки і поніс до найближчого краму, щоб на прощання купити подарунок, те, що захоче. Мама вибрала цю качку…
Від війни до війни…

03 листопада 2013

75


Мама розплакалася, коли у церкві для неї – для пані Віри – заспівали Многія літа… Інші бабусі також пустили сльозу. Чув, як одна з літніх жіночок, з мокрими очима, підійшла до мами, обняла і сказала: «Нічого, ми ще поживемо…»
Планував сфотографувати, коли будуть віншувати, не зміг…
На фото: айстра, що у садочку біля церкви. Сьогоднішня.

01 лютого 2013

Запорожець, лісапет... і про мамину свекруху

Мама здибала в Інтернеті чернігівських бабусь «Лісапет» й гукає мене:
– Ой, дивись, це ж твої родичі. Жіночки їй-богу з-під Ніжина. Тільки там так співають.

05 січня 2013

Індус

Сусід дід Іван Сибіряк у 45-у пригнав отару овець. Казали, з Сибіру. Тож й діда тому називали сибіряком. Насправді його прізвище Красницький. А вівці – це нібито той скот, який перед німцями, як казали, евакували до Сибіру. До Сибіру чи ні, але деякий скот повернули.
Отару овець Сибіряк гнав разом з Ботанкою, здоровенною німецькою вівчаркою.
Ботанка привела двох цуценят. Чорного дід Сибіряк комусь віддав, а друге руденьке дісталося моїй мамі.

25 серпня 2012

Мама... Тризуб на дупі і дуже гарний день


Мама давно мене просила разом з нею погуляти по Хортиці. Весь час щось заважало. А сьогодні, певно, сприяли зорі…
Мама, взагалі-то, любителька поспати. А тут рано прокинулась, зібралась…
І ми вирушили в мандри.

14 квітня 2012

Мама пече паски


Точніше, замішує тісто, як і належить лікарці вищої категорії – все чітко по писаному, по книжному. При цьому, обов’язково згадує рецепти і вимоги свекрухи, баби Саші. Але робить по-своєму. Ось така у нас традиція.

19 лютого 2011

Коштовність


Мама з порогу:
– На! – й протягує мені коробочку.
Руки червоні, коробочка примерзла до руки…
– Та, ти хоч через поріг переступи. Заходь. Роздягайся.
– Ні, дивись спочатку. Догодила чи ні?
Відразу збагнув, що тут щось не так.

09 травня 2009

Пані лікарка

Моя мама.
В училищі, зробила перманент.
Добре, що встигла сфоткатися, бо педагоги змусили змити і заплести косички…