Показ дописів із міткою гіпотеза. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою гіпотеза. Показати всі дописи

20 лютого 2017

Як людолови вигодовували ясир на продаж


Запорізькі краєзнавці припускають, що кам'яними важками, віднайденими ними в околицях колишньої козацької Карайдубини, людолови зважували їжу для ясиру, що гнали на продаж до Кафи.

14 квітня 2016

На старому цвинтарі причаїлась таємниця жінки-царевбивці


Таємниця жінки-царевбивці похована під дивним гранітним нагробком, зовні ніби кілька разів перетягнутий мотузкою, і з табличкою без жодної літери.

30 липня 2014

Жарти онучки Папая


Дивна закономірність, але за кожним разом біля святилища, що у плавнях на Хортиці, коли спускаюся з пригорку до озера, травмуюсь, і завжди, ніби й невеличка ранка, а крові море. Так було й на цей раз. Спіткнувся і сухою гілочкою пробив ногу.

25 червня 2014

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.

21 травня 2013

Запорозька піраміда... Скелі й духмяні трави


«Остапа понесло!»
Зачастив. Сьогодні знову водив людей, тільки на цей раз не на Хортицю, а на піраміду, що на правому березі, навпроти острова.

12 травня 2013

Скіфи, половці... і наші чуринги


Слово «чуринга», як відомо, дісталося науці від австралійців-аборигенів, але не про них мова. Не відомо, як наші пращури називали вмістилища для духів, які створювали з дерева і каменя, глини тощо.

06 березня 2013

Божий птах вийшов з ковчегу... і наші козацькі чуби


Поряд із запорозькою пірамідою розташований вівтар Тільця. Тільцем його називають сучасні краєзнавці.
– Чому саме Тільця? Звідки це відомо? – запитав я у Юри Вілінова, запорізького краєзнавця і дослідника запорозької піраміди.
– Вівтар вибитий в граніті у формі рогів Тільця, – пояснив він. – Характерний для епохи Тільця, а це доба енеоліту. Сонце в той час знаходилося у сузір’ї Тільця.

30 червня 2012

Чуринга... Вмістилище для душі


Наші прадавні пращури вважали, що їхні душі перебувають не в їхньому тілі, а десь поряд – літають собі слідом за своїми підопічними… Тож, щоб душа не бідкалася де попало, кожен мусив тримати її у «хатинці» – чуринзі. Деякі народи вирізали чуринги з дерева, здебільшого у вигляді риби, або з каменя, розфарбовували, прикрашали…

04 червня 2012

Запорізька піраміда. Обсерваторія

Це просто неймовірно! У мене було таке враження, ніби пройшов скрізь стіну в часі, з 2012 року у далеке-далеке минуле. Не повірив у те, що зі мною відбулося. Тому повернувся назад і спробував ще раз – повторив вхід. Дійсно – стіна часу…
Після церкви рвонув… Ні, не на Хортицю, а в урочище Вирва. Це на правому березі над Старим Дніпром навпроти Хортиці. Йти туди від зупинки хвилин десять-п’ятнадцять – всього нічого. Втім, за парком – кар’єр, а отже пилюка, грохіт, тепловоз з вагонами… Запах жахливий. Важко дихати.

26 лютого 2012

Княжна бізнес-леді

Говорив з Юрою Віліновим. Мої інтернет-друзі цікавляться, чи проводить він екскурсії по Хортиці, тож хотів уточнити…
Юра як завжди – ходяча енциклопедія. Відразу ж став розповідати про свої нові відкриття.
Обурився, що за московськими істориками всі половці були винищені.
Дійсно, в їхній історії навіть вказано дату. У 1223 році у битві на Калці остаточно розбиті. А хто вцілів, розбіглися хто куди, асимілювали із Золотою Ордою. Коротше, пощезли, зникли в «нікуди». Воно й зрозуміло, Москві з її так званою Куліковською битвою (1380 р.) потрібно було “позбутися” половців…

28 січня 2012

Тмутаракань

Це ніякий не край світу, а південний плацдарм Київської Руси…
Якщо поталанить побувати на Зоровій Могилі Хортиці, там де музей просто неба Скіфський стан, і поспілкуватися із запорозьким краєзнавцем Володимиром Шовкуном, який там працює, – вітаю! Маєте чудову нагоду почути і про Тмутаракань також.
Зорова Могила – найвища точка острова. Тож, звідти видно все, навіть Тмутаракань.
Я не жартую.
Щоправда, після розмови з паном Шовкуном про Тмутаракань пройшло чимало часу. А мені ніяк з голови не йде ця його гіпотеза. Дивився в Інтернеті, в книжках, вимірював шлях на мапі. І ось зараз вагався – писати чи ні, тобто – чи готовий я це викласти. Стільки дат, подій… і плутанини.

10 листопада 2011

Козаки кажуть казання

Є чимало тлумачень слова «козак». У цьому не тільки філологія, але й політика. Власне, за різних часів та правителів були й відповідні «роз’яснення» щодо запорожців. Приміром, Єкатєріна II дуже чітко визначила: «Нет теперь более Сечи Запорожской в политическом ее уродстве, следовательно же и казаков сего имени…» Дата цього указу увійшла в історію – 3 серпня 1775 року.
В «Етимологічному словнику російської мови» Макса Фармера «козак» – це «работник, батрак,.. бродяга» (видавництво 1986 року, Москва, том другий, сторінка 158).
Ну, й як відомо, Дмитро Яворницький та інші в слові «козак» угледіли тюркське коріння тощо.

Там, де пірнув Перун


Скинутий князем Володимиром з Київських гір Перун, як відомо, водами Дніпра був віднесений за пороги. І десь тут він й понині…

30 серпня 2011

Чаша друг


Як і обіцяв – про чашу Аріанта. Зазвичай в літературі – науковій – значиться «казан Аріанта». Мені це не подобалося і я на власний розсуд перейменував на «чашу».
Що таке «казан»? Є місто Казань – Qazan, з татарської, якщо в переносному розумінні – там, де «вариться все».
У такому випадку, яке Qazan має відношення до Ареанта?

16 серпня 2011

Могили предків

Кургани злилися воєдино зі степом ще за часів енеоліту і бронзової доби. Починаючи від III – II тисячоліття до н.е., ймовірно, навіть раніше. “Степові піраміди” – могили. Споконвіків завжди доглянуті.
На деяких споруджувалися святилища. Пізніше половці ставили на кургани свої кам’яні скульптури… Скіфи – називають могилами предків. Що, до речі, ще раз підтверджує, зокрема, що скіфи раптово не виникли і раптово нікуди не зникали, і не прискакали з Сибіру, як намагаються світ переконати московські академіки типу Рибакова, щоб сфальсифікувати історію, нібито мокселі і скіфи – одного племені народ «с раскосыми и жадными очами».

12 серпня 2011

Минуле на долоні

Навіть не знаю, якими словами описати. Це щось надзвичайне. Неймовірне. Таке враження, ніби мене занурили в окріп, а слідом обдали крижаною водою – і тут же заново народився. Світ перевернувся… Ні, це раніше світ для мене був перевернутим. Коротше…
Тримав у руках пергамент 1231 року. Часописи XIV-XVI століть…
Доторкатися до цих документів – все одно що мандрувати на машині часу. Були кіммерійці і скіфи, цармати (не плутати із сарматами)… До речі, в одному з літописів, що я щойно бачив, написано: “с кифами” – окремо. Тобто, треба розуміти: “з китами”.

20 липня 2011

Золотий Змій

Раніше мені змії траплялися в траві, в скелях, було, що й на стежці, але здалеку. А ось так, щоб зовсім близько… Минулого року в плавнях, коли відбив від себе – мабуть, я на нього наступив чи йшов біля гнізда. Сьогодні першим, хто мені стрівся на Хортиці, був змій. Він йшов по стежці. Поважно. Виблискував на сонці своїм золотим вбранням.