Козаки – люди загартовані. Цілорічно переважну частину доби проводили на свіжому повітрі, здебільшого верхи на конях. Від ранньої весни та до пізньої осені спали на дворі. Тож, практично не простуджувались. А якщо у холодну пору року хто й підхоплював нежить, то такого характерники за добу ставили на ноги.
У степу, польових умовах походу, лікування мало бути терміновим та професійним. Застосовували, в основному, трав’яні настоянки, власне те, що було під рукою. Влітку – свіжу траву, взимку – суху. А ось, заварювали на освяченій, Йорданській воді. Тримали її у срібному, або мідному посуді. Якщо такої не було, використовували ковальську. Це та вода, в яку ковалі для охолоджування занурювали шаблю, коли її кують. Або – вода, у яку занурювали шаблю після заточки. Нерідко заварювали трави на відварі з вовчого м’яса.
Показ дописів із міткою Запорозька Січ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Запорозька Січ. Показати всі дописи
22 січня 2017
15 січня 2017
Таємна зброя запорожців
"Лист запорожців турецькому султану", і це є беззаперечним фактом, завжди слугував "таємною зброєю", що своїм "гострішим за козацькі шаблі" дотепним гумором підбадьорював воїнів та сприяв перемозі над загарбниками.
01 січня 2017
Як запорожці дні року датували
Знаменитий лист турецькому султану запорожці датували словами: “Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць - на небі, рік - у книзі, а день такий, як і у вас – поцілуй у голе гузно кожного з нас”. І це правдиве зізнання. Якби й хотів султан Мехмед IV дізнатися, коли йому була написана ця відповідь, не допомогли б навіть цьомкання козацьких дуп.
30 грудня 2016
Репортаж з курятника
Півень – символ наступного, 2017 року, за східним календарем. Причому, Півень вогняний, тобто червоний. А це – красень когут, що топче курочок і сумлінно стереже свій "гарем", господар обійстя, відчайдушний забіяка та, прям’ за класиком, "парубок моторний. І хлопець хоч куди козак".
23 грудня 2016
Часи козацькі – Січі Запорозькі
Новий експозиційний проект "Часи козацькі – Січі Запорозькі" презентував Національний заповідник "Хортиця" вчора, 22 грудня.
09 липня 2016
Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою
Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамая.
15 червня 2016
Сльози із соплями по знищеній Запорозькій Січі
Запорізький міський парк Дубовий гай. Ще у шістдесятих роках минулого століття тут налічували сотню старих дубів. Тепер їх наполовину менше.
250-270-річні дуби ростуть рядами. Зважаючи на це, за припущенням запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, ці дуби посадили запорозькі козаки: або у 1734 році, коли вийшли з-під хана, або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, повернувшись з-за Дунаю. У будь-якому разі, саджали дуби козаки в пам’ять про знищену Запорозьку Січ, і за переказами, зі сльозами на очах...
28 жовтня 2015
Дубовий гай
Двохсот та майже трьохсотрічні дуби, посаджені козаками на пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ…
Тепер це міський парк, так і називається – Дубовий гай.
03 березня 2013
Місто прибульців... і як козацька воля була продана за тридцять червонців
Місто Запоріжжя… По лівобережжю від Крарійського (Кічкаського) перевозу тягнувся Чумацький шлях – нині це фактично весь проспект Леніна аж до повороту на Сімферопольське шосе і далі на Крим. Вздовж – чагарники і густий дубовий ліс, скіфські кургани, святилища бронзової доби. Понад Дніпром – козацькі зимівники, хутори…
19 грудня 2012
09 листопада 2011
Легендарний острів на архівних мапі та світлинах
За Дніпровими порогами, відразу за Вовчим горлом – у кам’яних берегах річище Дніпра звужувалося до 300 метрів. Це була одна з найзручніших переправ через Дніпро.
Кічкаська переправа, або Крарійська – тобто арійська.
Тепер все це затоплено штучним водосховищем, так званим озером ім.Лєніна, що перед греблею Дніпрогесу ім.Лєніна. Від Кічкаського мису над водою видно лише його західну частину – тепер острів ім.Лєніна.
26 жовтня 2011
Вулиця мого дитинства
Знову й знову повертаюся сюди… Як й колись, тротуар все такий же розбитий. Я знаю тут кожну ковбаню. Невисокі парканчики з цегли. Таких тепер ніде не побачиш. Як і раніше, де-не-де цеглинки покриті мохом. Це від вологості – поряд Дніпро. Старі пристарі липи й тополі, клени. Садочки з абрикосами, вишнями, грушами й яблунями… Густо насаджені дерева по обидва боки тротуару зімкнулися над ним дахом – і вулиця більше нагадує довжелезний тунель. В один й другий бік – завжди є світло в кінці цього тунелю.
21 жовтня 2011
На дні
За Кічкаською переправою була заснована Перша Запорозька Січ. А не на Байді, як твердять деякі вчені. Адже козаки згуртувалися на Низу, щоб відбивати ясир, який кочівники гнали через Кічкаську переправу – єдине місце в районі порогів, де можна було безперешкодно перейти Дніпро з полоненими.
Підписатися на:
Дописи (Atom)