Перейти до основного вмісту

Хортиця. Хмари і коні


Хмари висіли так низько, що, здавалось, до кожної можна було доторкнутись…
А ще вітерець. Нормально дув. Обійшов своїми звичними стежками степову частину острова, ще й на коней здибав.














Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сто тисяч загинуло під час знищення Дніпрогесу за секретним наказом Сталіна

Днями говорив з Юрою Віліновим, запорізьким краєзнавцем, якого тут постійно цитую, і признався, що за кожним разом, коли буваю на греблі Дніпрогесу, мрію про одне – якби на мить її прибрати і побачити пороги. Ну, якщо не всі, то хоч Ненаситця – Діда.

Довга Могила

Зважаючи на історичні факти, археологія радянських часів, здебільшого ґрунтувалася на пошуках скарбів. Золото, срібло, дорогоцінне каміння тощо – завозилося до столиці. Самі ж історичні пам’ятки, певно, навмисне руйнувалися, стиралися з лиця землі, а також підпадали під «ліквідацію» й науковці та дослідники.
Така ж доля спіткала й так званий Вознесенівський або Кічкаський «скарб» – капища і святилища, що на Довгій Могилі (нині промислова зона міста Запоріжжя).

Меч Святослава

Меч часів Святослава – безумовно, унікальна знахідка, цінний музейний експонат. Втім, достеменно не відомо, чи належав він Святославу, або комусь із княжої дружини.
За інформацією дослідників, меч подібний до п’яти мечів, віднайдених у 1928 році поблизу Кічкаса, коли розпочали будувати Дніпрогес.