Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з 2017

День Святого Сімейства

Ікона Святого Сімейства. Привезена з Парижу ще у дев’яностих роках. Відтоді у мене над ліжком...

Різдво… Вперше вихідний

25 грудня в Україні тепер вихідний, раніше про таке лише мріяли, коли не треба буде нічого мудрувати на роботі, щоб вирватись до храму…

Псалом Давида, який у жидів не надписаний

Священик порадив мені сьогодні порозмірковувати, читаючи Перший Псалом Давида… Це зважаючи на останні події в моєму житті…

Старе місто…

Другий день зими… Восьма ранку… Плюс десять - на термометрі…

П’ятниця, 13 - під Грушою Шевченка

Хвіртка рипнула й відчинилась. Розумію, здвинуло вітром. Але хотілось вірити, що це Груша запрошує мене до себе. Мовляв, давно не був, заходь…

Хортиця. І це ще не бабине літо

Стародавня давнина у перемішку з ароматами різнотрав’я, висушеного спекотним літом. Тиша. Повітря застигло. Таке відчуття, ніби долаю перехідну мить у часі. Ось, ще крок й опинюсь в іншому вимірі…
І це ще не бабине літо. А лише за крок від нього.

Непозбувно збентежені козаки

Нарешті й я побачив це!
Це вітраж – на стіні холу запорізької міськради. Створили його нещодавно. Після капремонту. Народ каже, що це непозбувно збентежені козаки.

Чому на Хортиці не переховали Івана Сірка

На Хортиці навіть вирили яму для Івана Сірка. Втім, перенести його останки на острів не вдалось через забаганку сестри члена ЦК КПРС. Й це попри рішення українського уряду, на що дав добро перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест.

Вечір на Хортиці, коли коні з ніг валяться

Коні не тільки лягають на землю, бо так, певно, прохолодніше, а ще й співають від задоволення. Вечорі повітря таке ж тепле, як й вдень, ще й наповнене ароматами сонцем розпеченого різнотрав’я.

Петрів батіг зі Слобідщини

Ось, такий він, Петрів батіг, зі Слобідщини.
Вчора, дорогою до Харкова, сфотографував. На галявинці, обіч соснового лісу…
Це не те, що у нас, в степах, з розпеченими спекою вітрами. Тут вітри з прохолодою, наповнені хвойними ароматами та суворі…

Харків. Свобода під сталінським соусом соцреалізму

У Харкові був цілий день, але… на прогулянку містом мав лише сорок хвилин.

Хортиця. Там, де русалки Великого Лугу полюють на кавалерів

На запорізькій Хортиці, у плавнях заповідника, на озерах квітне латаття. Це неперевершеної краси пора, що треба просто бачити.
Плавні, що на південній частині острова Хортиця, це залишки від Великого Лугу, дивом не знищеного штучним Каховським водосховищем. Є зоною посиленого режиму Національного заповідника. Туристів сюди пускають. Для них відведено спеціальну стежку, з якої й можна полюбуватися озерами, тутешнім птаством. А якщо пощастить, то навіть побачити косуль та оленів. До речі, дикі кабани тут також трапляються. Якщо їх не чіпати, обійдеться без пригод. Хоча, коли кабани з виводком, батьки дуже агресивні, нападають без попередження.
Втім, Хортицькі плавні варті того, щоб ризикнути. Острів прекрасний будь-якої пори року. Восени й взимку. Весною з численним духмяним різнотрав’ям. Та й зараз, влітку, наприкінці червня, коли квітне латаття – біле, а трохи згодом буде й жовте.
Білі латаття вважаються квітками русалок, імені яких ніхто не знає, привабливих та вродливих панянок. Ці…

Хортиця. Святилище Каракайка

На Хортиці відтепер доступний для мандрівників ще один туристичний об’єкт – святилище доби бронзи, що свого часу був відкритий Дмитром Ніконенком.
Певний час проводились дослідження цього святилища та його музеєфікація. Святилищу три-чотири тисячі років. Служило культовою спорудою за бронзової доби, а також скіфам. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок.
Упорядкувати та облаштувати, як туристичний об’єкт, заповідник спромігся лише тепер, завдяки підтримці меценатів. Визначились називати його, як святилище балки Каракайка, де, власне, воно й розташоване.
Це святилище має два кіла з каміння, над якими вивіщується окремий та вищий за інші камінь. Власне, цим високим комнем це святилище дещо відрізняється від інших, що на острові. Але в цілому, як, приміром, на Брагарні та деякі інші, це святилище у балці Каракайка, ймовірно, також древня обсерваторія. Причому, тутешні дослідники припускають, що навіть старіші за Стоунхендж. "У цілому комплексі цих святил…

Бельмак-Могила, що потребує захисту від тамтешніх передекомунізаторів

На Запоріжжі селище Куйбишеве декомунізували на Бельмак, відповідно й район – Бельмацький. Стародавня, історична назва. Цей край з давніх-давен зберіг назву найвищого у Запорозьких степах пагорба – Бельмак-Могили, висота якої 324 метри над рівнем моря. Розташований пагорб у верхів’ях Бельманки, річки, що також має стародавню назву.

Дуб Гаркуші може стати ще одним Дубом-кіборгом

600-літній Дуб Гаркуші, що у селі Гаї Роменського району на Сумщині, ушкоджений на сімдесят відсотків, потребує лікування.

Як хана Іслам-Ґерая радянська влада зробила зрадником

Монографією "Кримськотатарське військо у Берестецькій битві (додатково про так звану "зраду хана")", автор якої Дмитро Чобіт, днями поповнилась бібліотека Національного заповідника "Хортиця". Ці унікальні дослідження науковця привідкрили таємницю щодо трагічної депортації кримських татар у травні 1944 року.

Хоббіти на Хортиці – шок

Хоббітів на Хортиці обіцяють запустити зусиллями артистів та меценатів - у рамках фестивалю старт-арт.

Зелена неділя

Мама…

"Спадщина", що озброїть співвітчизників у війні з російськими загарбниками

У Запоріжжі сьогодні, 26 травня, краєзнавці презентували першу книгу «Спадщина», спрямованої на викриття москальської фальсифікації історії краю. А отже, за переконанням авторів, озброїть співвітчизників у нинішній гібридній війні.

Сковорода по-київськи, або Як мене профпридатності позбавили

Ось, цей за цим стародавнім будиночком з каштанами й розташована та установа, що винесла для мене суровий приговор щодо моєї профпридатності…

Кава

Вже помолов, заварив… Витончено м’яка за смаком, гарна кава.

Квітне білим цвітом грушка Жінки в чорному, що наставила роги Тарасу Шевченку

Біля запорізької легендарної нині вбраної білим цвітом Груші Шевченка квітне й грушка Ликера. А ось, грушка Оксана всохла.

Хортиця. Найдивовижніша мить весни

Сон-трава, дикі тюльпани, гіацинти… і ось, розквітли ще й дикі півники. Це справді, найдивовижніша мить весни на Хортиці.

Хортиця. Дуб-кіборг

На Хортиці є дуб, понад вісімдесят відсотків внутрішньої частини стовбура якого, від коріння до крони, залиті бетоном, утворюючи своєрідний протез. По суті, це дуб-кіборг, що дивує своїм прагненням до життя.

Хортиця. Квітнуть прадавні Лале

Лале - прадавня назва тюльпана, це - квітка, що дарує любов.

Трипільські писанки

На цих писанках стародавні знаки й обереги творчо переосмислені митцем. А отже несуть в собі певну інформацію, що поєднує далеке минуле із сьогоденням. Саме такими є нові роботи запорізької майстрині Галини Павлів.

Хортиця. Зачаровують проліски, ось-ось розквітнуть тюльпани і сон-трава вже пробивається

Хортиця зустрічає весну жовто-гарячим барвами...

Хортиця. Прокидаються первоцвіти

На Хортиці прокидаються червонокнижні первоцвіти…

Як людолови вигодовували ясир на продаж

Запорізькі краєзнавці припускають, що кам'яними важками, віднайденими ними в околицях колишньої козацької Карайдубини, людолови зважували їжу для ясиру, що гнали на продаж до Кафи.

Хортиця. Зима з весною стрілися

Ходив подивитись, як зима з весною стрічаються…

Де у Запоріжжі спілкуються з привидами та загоюють свої любовні рани

У Запоріжжі є декілька містичних місць, що зберігають таємниці розбитих сердець.

Скелі Хортиці, оббрехані кацапами

У скелі Лазня козаки шароварів не прали, на Ушивій вошей не ганяли, з Кари жінок не скидали. Хто і навіщо спотворив історію і назву Хортиці?

Синє озеро

Урочище Пристени - ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, розташоване на правому березі річки Конка, на захід від села Григорівка (до 1780 року - Кінсьководівка). На території урочища є Синє (або Панське) озеро, а також декілька джерел. Вода в озері та джерелах не замерзає навіть у люті морози. Температура води взимку та влітку - завжди: +10 градусів.

Козацькі ліки від застуди

Козаки – люди загартовані. Цілорічно переважну частину доби проводили на свіжому повітрі, здебільшого верхи на конях. Від ранньої весни та до пізньої осені спали на дворі. Тож, практично не простуджувались. А якщо у холодну пору року хто й підхоплював нежить, то такого характерники за добу ставили на ноги.
У степу, польових умовах походу, лікування мало бути терміновим та професійним. Застосовували, в основному, трав’яні настоянки, власне те, що було під рукою. Влітку – свіжу траву, взимку – суху. А ось, заварювали на освяченій, Йорданській воді. Тримали її у срібному, або мідному посуді. Якщо такої не було, використовували ковальську. Це та вода, в яку ковалі для охолоджування занурювали шаблю, коли її кують. Або – вода, у яку занурювали шаблю після заточки. Нерідко заварювали трави на відварі з вовчого м’яса.

Хортиця. Дощі замерзли і вкрились снігом

"Смерть московським окупантам" на мапі Дніпрових порогів

Презентована в Запорізькій обласній бібліотеці карта-схема "Пороги Дніпра" позначена особистим "клеймом" авторів: "Смерть московським окупантам".

Таємна зброя запорожців

"Лист запорожців турецькому султану", і це є беззаперечним фактом, завжди слугував "таємною зброєю", що своїм "гострішим за козацькі шаблі" дотепним гумором підбадьорював воїнів та сприяв перемозі над загарбниками.

Перший день сімнадцятого з інієм

Перший день нового 2017 року – з інієм...
Отже, через дев’яносто днів, на Вербну неділю, буде злива. А найближчими днями – різке похолодання та хуртовина…

Як запорожці дні року датували

Знаменитий лист турецькому султану запорожці датували словами: “Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць - на небі, рік - у книзі, а день такий, як і у вас – поцілуй у голе гузно кожного з нас”. І це правдиве зізнання. Якби й хотів султан Мехмед IV дізнатися, коли йому була написана ця відповідь, не допомогли б навіть цьомкання козацьких дуп.