Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою


Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамаю.

Дмитро Вишневецький за останні три століття перетворився на легендарну особу і його шанобливо величають Байдою. Вважають, що саме про нього народ склав баладу про Байду, який “в славному містечку, в рідному Черкасі, мед вино спиває”.
Іменем Байди Вишневецького називають вулиці, увіковічують скульптурами, присвячують різні заходи тощо. Зокрема, у Запоріжжі навіть вирішили святкувати День Дмитра Байди-Вишневецького – гетьмана та державного діяча запорозького козацтва. Дехто його тут навіть називає “православним князем” та засновником Першої Запорозької Січі, нібито він збудував замок на острові, який тепер йменується Байда, що на Старому Дніпрі, навпроти острова Хортиці.
Спробуємо розібратися, чи відповідають такі твердження дійсності. Тож, звернемося до безпосередніх фактів.
По-перше, острів Байда (на світлині) перетворився на острів у 1845 році під час весняної повені, коли водами Дніпра вирвало його від правого берега. Та частина правого берега відтоді так і називається – Вирва.
По-друге, Велике князівство Литовське споруджувало фортеці на пограниччі: в Каневі, Черкасах, Вінниці й Брацлаві. Одна з таких мала з’явитися на південній межі – за Дніпровими порогами. Дмитро Вишневецький, схоже, у 1553 році підпорядкувався на цю роботу і в пониззі Дніпра збирав собі ватагу, щоб збудувати прикордонну фортецю. За істориками, у 1556 році він спорудив замок на острові Мала Хортиця, нібито, це той острів, який за часів Дмитра Вишневецького був частиною правого берега, а нині називають Байдою. Який саме острів насправді був Малою Хортицею, це тема для окремої розмови, існує декілька гіпотез. Про це іншим разом.
Ще один цікавий факт. Перед тим, як спорудити прикордонний замок, ще у 1553 році Дмитро Вишневецький покинув Малу Хортицю і подався до Стамбула (за іншими джерелами, в Акерман), на службу чоловікові Роксолани султану Сулеману Першому. Служив півроку. До речі, той же Сулейман Перший у 1563 (1564) році скинув Дмитра Вишневецького з башти на гак.
А замок на Малій Хортиці у січні 1557 року 24 дні триматиме в облозі кримський хан Девлет-Гірей. Влітку того ж року хан з турецькими і молдовськими військами вдруге візьме в облогу острів.
Дмитро Вишневецький про це доповість – увага! - Івану Грозному: “з Дніпра, з Хортицького острова пішов тому, що харчів не стало і козаки розійшлися”.
Тобто, виходить, що Дмитро Вишневецький з довіреної йому Великим князем Литовським прикордонної фортеці втік і тут же влаштувався на службу до Івана Грозного.
Покинута фортеця була зруйнована…
Пізніше, у 1561 році, Литва вступила у війну проти Москви. Сигізмунд Другий, який прийняв “в свою ласку господарську” Дмитра Вишневецького, відправив Івану Грозному запит щодо поведінки Дмитра, і отримав відповідь: “Прийшов, як пес, і втік, як пес, а шкоди від нього мені, государю, і моїй державі не було”.
Але питання в іншому. Приміром, що стосується географії. Якщо Вишневецький будував прикордонну фортецю, свій замок, то чому не на кордоні? Цей замок мав би стояти не в затишному куточку, західніше Хортиці, а, приміром, хоча б поблизу Кічкаської переправи, де кочівники переправляли ясир через Дніпро, коли гнали невільників Чумацьким шляхом до Кафи (нині Феодосії), де на той час був найпотужніший ринок рабів. У будь-якому разі, на сході від Хортиці. Можливо, поближче до річки Конки, за плавнями Великого Лугу, де споконвічно проходив кордон з кочівниками.
Тобто, з цим замком зовсім нічого не зрозуміло. Так само, як і з Малою Хортицею. А те, що стверджують історики щодо нинішнього острова Байди, не має ґрунтовних доказів. Також немає ніяких доказів і щодо “Першої Січі” Дмитра Вишневецького. Зокрема, він був володарем, а не отаманом. Гетьманом його називає лише один-єдиний історик, архівіст та статистик Російської імперії Аполлон Скальковський в “Історія нової Січі”. Крім того, Дмитро Вишневецький не був “православним князем”, що є без сумніву вигадкою московських фальсифікаторів історії, які бажане видавали за дійсність.
Дмитро Вишневецький, якщо за Вікіпедією, українсько-литовський магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів, а також урядник Королівства Польського (староста канівський і черкаський). Власник маєтків у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту.
Причому, в історичних документах ніде не словом не обумовлено, що він Байда. Навіть один з листів Сигізмунда Другого Августа до Вишневецького свідчить про антикозацьку спрямованість фортеці на Малій Хортиці.
Ну, й по-третє, Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою.
“Байда”, якщо за академічним тлумачним словником, “безтурботна”, “гуляща людина”, “гульвіса”.
Скорше за все, Байда – це те саме, що й Мамай, або Тарас Бульба - літературні герої, фольклорна легенда, і тільки.

Коментарі