Декомунізація по-запорізьки: хто такий Всеволожський, і чи знайдеться місце для «Телефончика»

Вчора на засіданні обласної комісії з питань ліквідації символів тоталітаризму та повернення історичних назв у регіоні один з її членів обурювався, мовляв, закон про декомунізацію «не правильний», зокрема, на його думку, не справедливо відмовлятися від меморіальної дошки Всеволожському у Запоріжжі, який «для області зробив більше, аніж нинішні за 24 роки Незалежності…»
Колега мене запитала: «А хто такий цей Всеволожський?»
Я їй відповів: «Не знаю. Щось чув, мабуть, якась комуняка».

Сьогодні вирішив з’ясувати. Виявляється, цей Всеволожський народився на зорі совіцької влади - 7 листопада 1917 року у селі Василівці, тепер райцентр Запорізької області. З 1966 по 1985 роки був першим секретарем Запорізького обкому комуністів.
У довідниках написано також, що за його «чуйного» сприяння побудовані Запорізькі ГРЕС і АЕС, Дніпрорудне тощо. Список підприємств чималий. Крім того, активно переслідував інакодумців, був «завзятим критиком» «Собору» Олеся Гончара, а ще орудував «справою» Киценка…
Микола Киценко сприяв створенню музею козацтва на Хортиці. Через свою другу книгу «Хортиця в героїці і легендах» був усунутий з роботи – заступника голови облвиконкому.
У березні 1973 року книгу заборонили. Всі до одного примірники вилучили з бібліотек та торгівлі, і спалили. А музей козацтва спішно перейменували на музей «дружби народів»…
Щодо меморіальної дошки.
Виявляється, Всеволожський «уболівав», щоб педінституту надати статус університету, тож, уже після його смерті на другому корпусі вузу й прикріпили меморіальну дошку.
А помер Всеволожський у 2000 році, у Москві, куди втік із Запоріжжя відразу ж після кремлівського перевороту 1991 року.

Наразі не відомо, чи буде декомунізований Всеволожський. Колишні комуністи всіляко намагаються зберегти свої «досягнення». Доходе до смішного, приміром, кажуть, що вулиця Ілліча названа на честь композитора Петра Ілліча Чайковського, а отже її не треба перейменовувати…
Натомість, поки чиновники церемоняться з всеволожськими та іллічами, народ діє. Вчора, поки в облдержадміністрації засідала комісія з декомунізації, запоріжці, не чикаючи на рішення влади, прямо поверх меморіальної дошки про ревком прикріпили свою – на честь Героя війни «Телефончика».


Данило Касьяненко - «Телефончик» - доброволець штурмової роти «Карпатська Січ». Загинув під мінометним обстрілом позицій у с.Піски біля Донецького аеропорту. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня (посмертно).
Завтра, 5 березня, Данилу – 20 років. Свободівці обіцяють влаштувати ходу вулицею, де жив Данило.
До речі, люди пропонували назвали цю вулицю іменем Данила Касьяненка, а місцеві чиновники декомунізували її на Водограйну.

Коментарі