Перейти до основного вмісту

Хортиця – острів святилище


“Реконструювавши сакральне середовище Хортиці, ми отримаємо найнеповторніший заповідник планети”, - наголошує екс-директор Хортиці Костянтин Сушко.

Про те, що Хортиця - це не лише Музей запорозького козацтва, а й унікальне, єдине в світі природне і сакральне середовище, йшлося під час семінару запорізького товариства сакральної географії. Семінар за головуванням старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія” Юрія Загородного відбувся сьогодні, 19 березня, в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці.
Такі семінари проводяться раз на рік, цей - дев’ятий. На ньому фахівці обговорили питання розвитку Національного заповідника “Хортиця” з огляду на сакральну структуру острова. На думку колишнього генерального директора Національного заповідника “Хортиця”, що очолював його у 2005-2007 роках, Костянтина Сушка, неможна сприймати Хортицю лише, як “колиску Запорозького козацтва“.
“Тривалий час острів Хортицю подавали як “колиску Запорозького козацтва». Саме це визначення – і тільки воно! – рівно 50 років тому лягло в основу надання йому статусу заповідного. Насправді ж усе виглядає набагато ширше, глибше, повніше й проникливіше. Не позбавляючи Хортицю права причетності (саме причетності, не більше!) до Запорозького лицарства, давно пора упевнено й голосно говорити про острів, як про унікальне, єдине в світі природне і сакральне середовище з неабияким історичним наповненням, створене Всевишнім і подароване українському народові для високої місії і мети”, - зазначив колишній директор заповідника.
Костянтин Сушко розповів про комплекс святилищ пізньої бронзи, яких на острові близько двох десятків. Половина з них відкрита, зокрема на Брагарні та “Яйце”. Інші чекають свого часу. Це первісні храми, тобто святилища-капища, зведені із грубо оброблених кам’яних брил, на зразок британського Стоунгенджа. Крім того, кілька груп святилищ та курганів пролягали ланцюжком вздовж острова: від його західно-північної частини до “нижньої голови”, що на півдні. Одна з цих груп була відтворена, і її можна бачити нині. Це Скіфський стан на Зоровій Могилі.
За переконаннями Костянтина Сушка, настав час відтворити і реставрувати весь цей комплекс, і створити на острові унікальний музей просто неба – музей Острова святилища.
“Хортиця, наперекір усталеній уяві як “колиски Запорозького козацтва”, насправді уособлює собою неповторний гігантський храм просто неба, на якому в усі часи його історії люди не мешкали у значній кількості, а лише бували, щоб поклонитися Всевишньому. Через це, саме так люди його сприймали і використовували в далекі часи. У цьому напрямку й слід розвивати заповідник, і тоді ми не лише досягнемо неабиякого результату у заповідній справі, а й посприяємо зміцненню національної свідомості не лише етнічних українців, а й усіх громадян нашої Вітчизни”, - сказав Костянтин Сушко.


Після доповіді зав’язалася гаряча дискусія. Зокрема, перший директор заповідника, що очолював його у 1970-1979 та 1981-1084 роках, Арнольд Сокульський наполягав, що не треба забувати й про Запорозьке лицарство, і надати належне артефактам козацької доби, переважна частина яких хтозна-куди зникла, або ж знищена. Музей козацтва на острові також потребує професійного ставлення, як з боку науковців та музейників, так і держави.
Опубліковано на Depo.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою

Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамая.

Хортиця. Новорічне

Нарешті я - на Хортиці. Майже чотири місяці не був тут…

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.