Живу!


Ось таке побажання мені сьогодні підкинуло життя.
Це в автобусі, на спинці сидіння. Подивився по салону, більше ніде не було ніяких оголошень – лише біля мене. Певно, не випадково…
Наприкінці минулого тижня моя київська фірма луснула, несподівано – через кризу. Звільнили – добровільно-примусово за власним бажанням – із занесенням благодарності у трудову книжку…
Шукаю роботу…
Намагаюся витягти себе за чуба з болота…

Коментарі