Запоріжжя. Знищене


З того, що бачу на світлині, святилище, втім музейники йменують його поховальним комплексом бронзової доби, що було віднайдене біля села Нижня Хортиця.
На світлині – експонати обласного краєзнавчого музею: ліворуч посередині – культовий горщик, в центрі – червоний камінець – вохра.


Цей археологічний комплекс Нижньої Хортиці відразу ж після розкопок був знищений, а отже належним чином не досліджений...

Починаючи з підриву скелі Кохання (нині на тому місці Дніпрогес-1), 8 листопада 1927 року за проектом В.Весніна стартувало будівництво так званого «Большого Запорожья», розрахованого на два мільйони мешканців. Мегаполіс-монстр мав простягнутися на 40 км, поглинаючи під себе довколишні села: від Підпорожнянки до Малокатеринівки, автострадою Москва-Сімферополь – аж до Григорівки.
На його прямокутних вулицях поряд з житловими будинками мали бути заводи для зручності пролетарів. Тож, планувалося всі нерівності вирівняти, включаючи острів Хортиця.
Під час цього вирівнювання нищилися всі археологічні пам’ятки…


Аксонометричний ескіз «Большое Запорожье» за проектом В.Весніна, фото 1932 року з фондів Запорізького обласного краєзнавчого музею.

На щастя, проект «Большое Запорожье» був втілений частково…
До речі, за проектом того ж В.Весніна планувалося знести Київські гори, із всього, що встигли, це спорудити нинішній Кабмін…
На відміну від Києва, у Запоріжжі було знищено набагато більше. Приміром, Довга Могила, а також численні кургани вздовж Чумацького шляху (нині проспект Леніна) тощо.
Ось ще світлини пам’яток, які уже ніхто ніколи не зможе відновити.


Скеля Кохання.


Скеля Кохання, фото з публікацій Олега Власова, молодшого наукового співробітника Національного заповідника «Хортиця».


Святилище бронзової доби поблизу Кічкаської переправи, зруйноване відразу ж після розкопок, під час будівництва Дніпрогесу.

Коментарі