День журналіста... і "поляна" під паровозом


Паровоз за парканом з колючим дротом… Якийсь пам’ятник першому чи щось таке паровозу.
Дріт – вражає. Не знаю, як тепер, але ще зовсім недавно тут, на запорізькій дитячій залізниці, діяла піонерська організація… Так ось, я ж, як з неба впав. У Києві вважають, що я – запорізький, а у Запоріжжі, що київський, бо мій офіс у столиці. Тобто, виходить, нічийний. Як кажуть, не ждали, а я приперся – ходив сьогодні на святкування Дня журналіста.

Пішов перш за все, щоб побачитися з колегами. Сподіваюся, й їм також було приємно побачити мене.
Відбувалося усе це на території запорізької дитячої залізниці. Спочатку – офіціоз у актовій залі, а на десерт – «поляна» під паровозом.


Офіційну частину відбув, а «поляну» пропустив. Натомість трохи пофоткав дитячу залізницю. Вона – як справжня. Тут все серйозно – навіть головна станція має назву «Жовтнева», але з місяцем жовтнем це аж ніяк не пов’язано.



Клюмба з фантаном, і навчальний корпус із зимовим садом.
До зимового саду, а також в зоопарк треба купувати квитки…



Вибито на камені: «Алея комсомольської слави…»


Цей майдан з гойдалками й є Алея комсомольської слави… Навіщо тут гойдалки, я не зрозумів…


Дерев’яна статуя Іванушкі-дурачка на Алеї комсомольської слави… Це той Іванушка, який ледарював на печі, а щука виконувала всі його забаганки… Москальська національна казка.


Хол навчального корпусу.



Залізниця… Оголосили посадку на 5-й потяг зі станції «Жовтнева»…




Потяг рушає… а життя минає.
Підсумок. Залізниця гарна. Дуже красиві алеї, клумби, фантан – не зважаючи на спеку, тут зелено і дихається легко.
Щодо Дня журналіста. Як не крути, празник, з чим всіх і вітаю…

Коментарі