Перейти до основного вмісту

Індуси


Індус врятував мою родину під час голодомору 1946 року, коли тих, хто не покинув своєї землі у 1941 році, залишився і вижив, після війни совіти морили голодом…
Другий собака у дідуся також був Індусом. Здоровенний, рудий і кудлатий…
Коли мені купили собаку, я його не задумуючись назвав Індусом.
Відчував, що це ім’я має якийсь підтекст, і дуже важливий для родини, але мені тоді цього не пояснили. Навмисно, щоб я, по своїй дитячій наївності, не ляпнув десь чого зайвого…
У наших краях, за часів так званих індустріалізації і колективізації, людей, які відмовлялися йти у колгоспи, називали індусами.

Індуси не збивали хрестів з храмів, не палили Біблії й Тори, не витанцьовували під балалайку на іконах… Індуси жили відокремлено, не сприймаючи нічого совіцького, а відповідно, не мали й ніякого доступу ні до крамів, ні до лікарень, ні до шкіл – взагалі ні до чого.
З індусами боролись – відправляли до совіцьких концтаборів та голодоморами. А остаточно побороли, коли затопили Великий Луг, утворивши так зване Каховське водосховище. Це 1955-1958 роки. Площа 2155 квадратних кілометрів…
Ймовірно, совіцькі проекти штучних морів, не тільки Каховського, а й всіх інших по Дніпру, були спрямовані саме на знищення вільного селянства.
…Великий Луг – це ж не тільки Запорозька Січ.
Великий Луг відомий з першого тисячоліття до нашої ери, з часів Скіфії. Греки її називали: країна Гілея, де, за їхніми переконаннями, мешкали лучники, подібні до богів – ідеально красиві та вродливі.
Великий Луг й насправді був сакральною частиною Скіфії – з могилами скіфських царів та, так би мовити, столицею – центральним містом-фортецею на піщаних дюнах-кучугурах. Ця місцевість навіть під час потужних повеней не затоплювалися Дніпром.
240 тисяч гектарів… Дослідити їх археологам не дали. Поспіхом затопили. В подальшому археологічні експедиції проводилися уже на узбережжі Каховського водосховища.
Власне, здебільшого шукали скіфське золото, щоб вивезти його до Москви… Історію писали в Кремлі.
Втім, серед науковців та краєзнавців також були свої індуси, хто не переймався вказівками з Москви… Про них розповідав раніше, а на світлинах – експонати Запорізького обласного краєзнавчого музею, до речі, у квітні тут відкрили нову експозицію середньовічних міст нашого краю – городища Великі Кучугури та Кінські Води, археологічні дослідження сімдесятих та двохтисячних років.


Володимир Шовкун, початок 1960-х років. Великі Кучугури.


З розкопок городища Великі Кучугури.



З розкопок городища Великі Кучугури. Бронзові дзеркала з ієрогліфами і арабськими написами.





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

…відпустка

Я у відпустці. Просився на 24 дні, але… буде менше. Вчора відсипався, а сьогодні рванув на Хортицю.

Савур Могила

Савур Могила, що поблизу Сніжного на Донеччині, де зараз тривають запеклі бої з російськими загарбниками, набула слави, завдяки совіцьким історикам та їхнім дописам про Міус-фронт за часів Другої світової війни. На горі споруджений і відповідний монумент.
За довідниками, складається враження, що іншої Савур Могили нема і не було, тільки совіцька.
Але ж, можна сказати, майже поряд, на території сусідньої Запорізької області, розташовані ще дві Савур Могили – біля села Новопрокопівка, що в Токмакському районі, та в селищі Григорівка, що під Запоріжжям.

Радість, гарна іскро Божа!

Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода
В’яжеш ти одним вузлом,
Розцвітає братня згода
Під благим твоїм крилом.

Кого доля ощастила
Тим що другові він друг,
Кого любить лада мила, –
Йди до нас в веселий круг.
Йдіть усі, хто зве своєю
В світі душу хоч одну!
Хто ж весь вік черствів душею –
Йди у іншу сторону.

Радість – всесвіту пружина,
Радість – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям,
Їх в простори пориває
Невідомі мудрецям.