Не під фонограму "і покажем, що ми, браття, козацького роду..."

Як на мене, запорізькі краєзнавці, історики, музейники – та, власне, всі, хто більш-менш цікавиться історичним минулим краю, досліджує, пише тощо – скажемо так, не завжди знаходять спільну мову… І що саме цікаве, Володимир Шовкун знав всіх, і хто на що гаразд. Він вмів кожного підштовхнути до нових досліджень та відкриттів, написання книжок, статей. І вчора на свій похорон зібрав нас всіх, любителів стародавностей…
Втім, мене вразило інше. Хотів записати на відео, тепер шкодую, що постидався. Коли співали гімн. Сивовусі чоловіки. У Запоріжжі ще не чув такого.
На Майданах тутешні активісти гімн «співають» під фонограму.
А тут, біля діда Шовкуна, – гучні баси, кожне слово пропущене через серце – «…і покажем, що ми, браття, козацького роду».

P.S. Сьогодні на роботі розповідав про це. Одна дама: «Как клоуньі, поют свой гимн везде и повсеместно, надаело…»

Коментарі