Ніч перед Різдвом


Дідусь, коли йшов на війну… Мамин батько. Як вона розповідає, взяв її трирічну на руки і поніс до найближчого краму, щоб на прощання купити подарунок, те, що захоче. Мама вибрала цю качку…
Від війни до війни…

Вчора мама наварила узвару. Мені на Різдво – мандаринки й цукерки. А я – халву та бублик з маком. Для неї це найкращий подарунок. З дитинства. Каже, що нам й не уявити, яке воно було смачне, коли бабуся, мамина мама, робила їм, дітям, на празник халву із соняшникового насіння і цукру, а ще пекла бублики з маком… Трохи, тільки для дітей…
Чому ж мені не зрозуміти? Ще малим їхав у гості до бабусі на Різдво і віз гостинець – торбочку мандаринок… Через декілька років, уже старшокласником, допомагав бабусі – прибирав, білив у хаті… і знайшов ту свою торбочку з мандаринками. Мандаринки повисихали, аж дзвеніли насінням… Мене це образило, а бабуся заспокоїла: «Тож, для вас, онуків, приберегла. Я ж не знала, що вони всохнуть…»


Коментарі