Хортиця... Хай живе Бєларусь!


Красно дякую хлопцям нашої церкви, що допомогли, а пан Володимир з донькою Даринкою згодилися на своєму авто підвести в плавні Хортиці. Он, вони на світлині, чекають поки я нашому білоруському гостеві розповідаю про Великий Луг…
Їх не зовсім видно, але ж красиво. Щоправда, зимно. Та змерзнути не встигли – частково об’їхали, частково обійшли майже весь острів – плавні, запорозький маяк, святилища, урочище Чорної скелі тощо, і навіть спромоглися пообнімати Чорний камінь та Діву Єхидну у садочку музею. Крім того, з Хортиці пішки подолали греблю. Гість мандрівку витримав.
А наш гість – пан Юрій з Мінська. Тож, хай живе Бєларусь!


Юрій.
А далі Хортиця, якою ми її сьогодні побачили.
















А це вже – я з Чорним каменем, праворуч лежить на боку Діва Єхидна, яка, за Геродотом, від Геракла народила Скіфа…
Хочу ще подякувати працівникам музею заповідника, зокрема пані Наталі Гаркуші, що дозволили пройти в садочок і показати нашому білоруському гостеві камені з петрогліфами.

Коментарі