Хортиця... Козацька криниця і кіно в церкві


Криниці, як такої, насправді нема. Є лише місце, де вона ймовірно була. За переказами, її не оминув Тарас Шевченко, коли по колу обходив Хортицю. Але спочатку про кіно.

Після недільного богослужіння ми дивились відео про наших священників, які зараз на фронті. Кожен з них нічим не відрізняється від побратимів – на передовій в окопах всі рівні, лише позначкою на рукаві: «Капелан»…
Отець Олександр сказав у проповіді: перемогти війну з Богом не можливо, тому приклад Сталін і Гітлер, які намагались занурити світ у темряву зла. Так само й російські окупанти під орудою Путіна приречені на поразку…
Друзі, хто не на фронті, будь ласка, не забувайте про щоденну молитву о дев’ятій вечора – тримаємо Молитовний Щит!
І про криницю. Давно не був у цій частині Хортиці. Ось, нарешті обійшов, тим більше, її історія співзвучна з нинішніми подіями в Україні.
Тут повсюди редути і козацькі кладовища… Суха, випечена трава, іржаві листя на деревах. Раніше ніколи не бачив таких – це вони від війни поржавіли. Навіть сосни – й ті ржаві.
Поперек, ніби розрізає цю територію глибокий прохолодний яр. А на самому дні – Холодна криниця. За переказами, саме тут й була козацька криниця, до якої ходив Тарас Шевченко.
До речі, майже поряд Тарасова скеля, де, як стверджують краєзнавці, Шевченку подобалося сидіти і дивитися на широкий степ та кручі, що на протилежному березі, та на Дніпро – як реве ревучий…
З козацької криниці Кобзар не тільки воду пив. Ймовірно, в прохолодному яру, він зустрічався з літніми людьми, які за переказами своїх дідів знали, як воно все було насправді. Адже, за наказом Єкатєріни II, всім без винятку козакам рубали голови, нікого не щадили. А потім ще й німця підкинули картопельку саджати – паплюжити святиню…
Власне, деякі нинішні запоріжці чинять не краще – рубають дерева, розводять багаття прямо на козацьких могилах… Сьогодні бачив тут таких багатенько. Народо-маса веселиться з шашликами – ніби нічого й не сталося…





Холодна криниця.







Холодна криниця і святилище епохи бронзи, що неподалік, розташовані навпроти запорозької піраміди. На протилежному березі Старого Дніпра: праворуч, крайня скеля – піраміда, ліворуч – вівтар Тельця, або Тираса, Тараса по-нашому, внука Ноя…




Скеля Тараса. Це її маківка. Щоправда, того, що бачив Шевченко, тепер не побачити, на протилежному березі краєвид руйнує кар’єр з кранами, машинами, пилюкою і страшенним гуркотом…


Тарасова скеля – вид з арочного мосту… і Старий Дніпро. На правому березі – піраміда і святилище Тільця.

Коментарі