Перейти до основного вмісту

Крила долі


Нинішній стан засобів масової інформації України у певній мірі можна порівняти зі збройними силами, якими вони були ще кілька місяців тому – коли Москва вдерлася на територію України, і з’ясувалося, що за часів Кучми, Ющенка та Януковича фактично все було знищено, солдати голі й босі, і люди самотужки, на власні кошти, стали озброювати, створювати фронт і тил…

Практично майже всі ЗМІ виявилися з московською начинкою. Останнім часом деяким затулили пельку, але шансон все ще продовжує шансонити. Це те, що кожен день чую в маршрутках, коли їду на роботу й з роботи. Телерадіо не дивлюся, не слухаю, газети не читаю, в Інтернеті на різних RU принципово не буваю, тож, важко судити…
Хоча, сьогодні звернув увагу на тележурналістку, яка запитувала: хто такий Федина і як правильно прізвище писати російською, запитувала «на понятном язикє».
Хто такий Федина тепер знають лише літні люди. Власне, не тільки Василя Федини, а й всі голоси обласного радіо не витримали конкуренції з шансонами. Їх разом з українськими піснями, передачами та радіовиставами зі студій викинули як непотріб. Щоправда, згадують, якщо старики дуже наполягають, але до мікрофона не підпускають – не формат.
Василь Федина понад 40 років пропрацював диктором обласного радіо. Сьогодні йому – вісімдесят, й на день народження він презентував свою нову книгу «Два крила моєї долі».
Першу книгу «І голос той, і ті слова…» видав у 2003 році.
Презентація відбулася в прес-центрі обласної Спілки журналістів. Зібралися колеги, здебільшого радіошники. Щиро вдячний, що запросили й мене.
Історію обласного радіо Василь Якович описав у першій книзі. А другу, так розумію, не планував. Каже, донька попросила розповісти про дідусів та бабусь, ось з того й народилися «Два крила…».
Книгу уже прочитав, причому, невідриваючись… Це історія не тільки окремої родини, а й України – «будівництво світлого майбутнього» з колгоспами, війною та післявоєнним голодомором…
Крила долі – це люди далеких босоногих і злиденних років, викладачі та однокурсники університету Шевченка, колеги районки «Колгоспник Рокитянщини» та запорізького радіо…


Телефоном Василя Федину вітає Володимир Яворівський…
Ліворуч від Василя Яковича – Валентина Манжура і Микола Бардюжа, праворуч – тримає мобілку Юрій Ботнер.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою

Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамая.

Хортиця. Новорічне

Нарешті я - на Хортиці. Майже чотири місяці не був тут…

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.