Жарти онучки Папая


Дивна закономірність, але за кожним разом біля святилища, що у плавнях на Хортиці, коли спускаюся з пригорку до озера, травмуюсь, і завжди, ніби й невеличка ранка, а крові море. Так було й на цей раз. Спіткнувся і сухою гілочкою пробив ногу.

Пошкутильгав до води промити рану…
Тільки-но занурив ногу у воду, як м’язи звела судома.
Раніше такого ніколи не було, про судому знав лише теоретично. А тут – хоч плач, скувало ступню і литку. Здавалось, ще якась мить і опинюся під лататтям – під його листям, зеленими млинцями, та жовтими лілеями. Ніби магічна сила заманювала у воду…
Сам того не усвідомлюючи, став благати: «Відпусти! Прошу, відпусти!»
У відповідь по поверхні озера пронісся вітерець, схожий на жіночий сміх… І судома відпустила.
Ось, тут тільки й збагнув – це ж жарти онучки Папая.
За легендами, латаття належать німфам, в озерах – наядам, або русалкам. Безсмертним і вродливим.
Щоб не мати з ними справи, лілеї неможна рвати вранці та вечорі, бо стебла спливуть кров’ю. А вдень – коли рвеш, треба затулити вуха, бо русалка нашепче й отямитися не дасть, втягне у воду.
Білі лілеї охороняє Мелінда, у неї обличчя таке ж біле, як пелюстки, а волосся – жовте, як серединка квітів.
Жовтими, кольору Сонця, лілеями опікується донька Таргітая.
Таргітай – першолюдина, син Папая та доньки річки Борисфена. За грецькою міфологією, Геракл.
У Таргітая було три сина – Ліпоксай, Арпоксай та Колоксай.
Колоксай – за грецькою міфологією, Скіф, якого від Геракла народила змієнога діва Єхидна – яка мешкала у Зміїній печері, що в Чорній скелі Хортиці.
На відміну від своїх братів, Колоксай не обпікся і прийняв кольору Сонця, золоті плуг, ярмо, сокиру та чашу, скинуті з неба Папаєм. Тож, й став володарем тутешніх земель, нащадком сонцепоклонників…
Крім синів, у Таргітая була й донька. Також ознаменована Сонцем – жовтим лататтям на озерах, яке їй дісталося від бабусі Апі. Як і всі наяди – безсмертна. В народі її називають русалкою. А справжнього ім’я ніхто не знає.
Наступним разом, коли буду у плавнях, спробую познайомитись, дізнаюся як звуть.
Не думаю, що спроста влаштовує мені ці свої жарти…

Коментарі