30 липня 2014

Жарти онучки Папая


Дивна закономірність, але за кожним разом біля святилища, що у плавнях на Хортиці, коли спускаюся з пригорку до озера, травмуюсь, і завжди, ніби й невеличка ранка, а крові море. Так було й на цей раз. Спіткнувся і сухою гілочкою пробив ногу.

Хортиця... Козулі


З плавнів повертався вздовж лісосмуги. З одного боку вікові дерева – затінок, не так пече сонце, з іншого – степ…

Хортиця... Плавні


У сторожці ховались від спеки тутешні охоронці. Хатинка ходуном ходила від їхнього крику. Точніше, гучної розмови. Чоловіки обговорювали нагальне. Наскільки зміг зрозуміти, вони всі очікують повістки з військкомату, тобто не сьогодні, завтра йтимуть у військо…

11 липня 2014

Війна і мова...


Хортиця, звісно, прекрасна... Але у нас війна. Жорстокість набирає обертів. Ми певно все ще не усвідомлюємо, що відбувається, і якими будуть… сьогоднішня ніч і завтрашній ранок, і чи будуть.
Маю на увазі жорстокість не тільки рашистських окупантів, фронт.
Ще виллється боком загравання з рашистською мовою. Не знаю, якому ідіоту (і за яку птату!) прийшла в голову ідея – закликати українців говорити по-рашистські, «щоб Путін не напав». Балакали дружньо, а Путін все одно напав. Місцеві рашисти, як зневажали все українське в Україні, так й продовжують зневажати, і їх не зупинити.
Взагалі, це нонсенс – говорити мовою окупанта і агресора. Як на мене, це певний крок до поразки…

01 липня 2014

Хортиця... Знову з пташкою по колу і соняшник на узбіччі


Спека, сильний вітер і сонцем розпечені трави… Прочистив мізки. На Хортиці дуже легко думається.
Навіть знову з’явилося бажання фотографувати…