Хортиця... Весна


Боже! Безглуздя якесь… У мене завжди у блозі були квіточки, трави, ящірки і змії – степ у всій його красі. А тепер замість весни – війна…
Я сьогодні на Хортицю ходив не за квіточками.
Спілкувався з духами наших прадавніх пращурів – тих, які на цій землі вклонялися Сонцю…
Ходив на Брагарню.

Брагарня – Бряг, тобто берег, або кордон між Небесами та Землею.
Про святилище на Брагарні уже розповідав, тож не буду повторюватися. Унікальність цього святилища не тільки в тому, що це по суті обсерваторія, але й те, що воно, за доказами археологів, діяло понад дві тисячі років без перерви…
Так ось, про духів. Всього не можу сказати, але, запевняю, вони нас чують… Можна через світлини спробувати порозмовляти з нашими пращурами. Попросити поділитися силою Сонця…
























Коментарі