Ось й осінь... зайці з ніг збивають


Нарешті вибрався на Хортицю. Більше місяця не був…
Тут так тихо… І хмарно.
А чебрець після дощів і приморозків – міцний та пахучий. Від ароматів різнотрав’я аж у голові паморочиться…

На Савутиній скелі заєць вискочив і мені попід ноги. Я й не відразу збагнув, що за звір… Уже, коли він шурхнув у чагарник, побачив його сіренький кожушок…
Сфотографувати не встиг.
Взагалі, дуже гарно. А разом з тим і сумно – що швидко промайнуло літо. Ніби ж тільки вчора був травень – і ось вже осінь…




Савутина скеля… Колись тут жив у печері Савута – козак-характерник… А тепер – електрифікація…



Брама – вхід на Брагарню.


Святилище на Брагарні – історики кажуть, третє-друге тисячоліття до нашої ери, а насправді набагато давніше, з трипільських часів…









Це й нижче – святилища п’ятого тисячоліття до нашої ери.




Курган – третє тисячоліття до нашої ери.



Гармата на «старшого брата»…





Коментарі