Храмове свято, будуємо дзвіницю... та одноногий коник


Трійця – у нас храмове свято… А сьогодні – День Духа Святого. Мені дуже подобається на другий день, коли у церкві квітчана зелень висихає, пахне сіном, воском і ладаном, парко…

Святий Дух наповнює все суще: живе й неживе, і на Землі, і на Небесах – наповнює життям.
Навіть коник, який з квітчаною зеленню потрапив до церкви, хоч й втратив одну ніжку, радіє життю. Він ще заграє на скрипачці, коли друга ніжка відросте, а ніжка обов’язково відросте!
Це, як і той сліпий чоловік, якому Ісус помазав очі пилюкою, змішаною зі слиною, щоб той прозрів. Потім учні запитували у Ісуса: чому чоловік був сліпий, згрішили його батьки чи він сам. Ісус відповів, що ні цей чоловік, ні його батьки не згрішили, він був сліпим, щоб на ньому проявилася слава Божа.
Наповнені Святим Духам стають зрячими – тобто дивляться і бачать. Пилюка замішана на слині Ісуса – те ж саме, що і Фома, який повірив лише тоді, коли міг просунути пальця в Його рани від цвяхів, а руку між ребра…


Сфотографував дзвіницю, яку ми ось тільки почали будувати.
Ми – бо все, що зроблено тут, винятково на кошти людей. На пожертви вірних збудований храм, відкритий пам’ятник жертвам голодомору, про що уже розповідав. А тепер – будуємо дзвіницю. Як й раніше, люди жертвують, хто скільки може. Тож, якщо є бажання долучитися, будь ласка! Троїцький кафедральний собор УПЦ Київського патріархату.



Коментарі