Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з Квітень, 2013

Давайте поміряємося сіськами... Вампіри і нагромадження каміння

Можливо, для когось Кам’яна Могила – звичайні каменюки, і тільки. Один поважний дядечка у Києві якось мені сказав: «Я там вьірос, мьі в тех камнях играли, там ничего интересного…»

По колу за пташкою... Кам'яна Могила

Затоплені штучними морями Дніпрові пороги та Великий Луг… Кам’яна Могила також мала опинитися під водою. Тут совіти планували створити Молочанське водосховище… Вчені писали листи, благали не руйнувати. Певно тутешні божества не дали кремлівським вандалам здійснити свою чорну месу. Так само, як тисячі років тому, божества попередили про катастрофу, що храм буде зруйнований…
Мене по Кам’яній Могилі водила пташка. Так-так, пташка.

Вернісаж і чорна кава... Життя вирує

У Запоріжжі весна цвіте на всю. Цього за роботою й не помітив би, якби Іра не витягла мене на люди. Зустрілися на Вернісажі, що на площі Маяковського.

Сон-трава

Сон-трава латинською Pulsatilla patens – означає «штовхати» (Pulsatilla), бо її квіточки погойдуються, ніби штовхається вітром.
За однією з легенд, у всіх квітів є матері, а у сон-трави – зла мачуха. Рано на весні, коли ще сніг не зійшов, мачуха будить свою падчерку, штовхає й каже: «Вставай, ледаща, годі спати!». Тому сон-трава й одцвітає раніше за інші квіти, і рідко, хто її красу бачить…
Якщо прилягти поряд з сон-травою, так, щоб знизу бачити квіточки, вони повільно-повільно погойдуються і переповідають всі нездійснені мрії…

Дикі тюльпани... Ой, Леле!

21 квітня – день тюльпанів, квітів богині, яка дарує любов. Але це не стосується садових тюльпанів, адже любов не може бути культивованою…

Півники, сон-трава... і перші цьогорічні ящірки

За планом, були півники. Якби ще день… Тобто завтра-післязавтра було б пізно. Вони вже відцвітають.
Цього року не так їх рясно вродило. І втім – це надзвичайно красиве явище на Хортиці…
До речі, у півників різний запах, залежно від кольору. Голубі мають витончений ніжний аромат. Терпкий у фіолетових. У жовтих півників – солодкуватий.
Отже, півники я не проґавив.
А ще, навіть не сподівався, розцвіла сон-трава.
Полин, килимом молоденький чебрець… І яке було задоволення дійти до Висячого болота і впасти у трави…

Запорозькі сувеніри

З кожної мандрівки зазвичай ми стараємося привезти якісь сувеніри, хай навіть дріб’язкові, аби тільки нагадували про подорож. Прикро, що частенько нам торговці підсовують «китайське», а хотілося ж щось таке, що безпосередньо пов’язане з тією місцевістю, де побували. Ось тому, коли мене гості міста запитують, де купити сувеніри на згадку про Запоріжжя, раджу Вернісаж, що на площі Маяковського. І не тільки тому, що Наталя Бабенко та її родина – мої друзі.

Кінний театр... Прем'єра

Хлопці хвилювалися – вогко і коні ще не об’їжджені на цьому майданчику, що навпроти музею «Запорозька Січ». Тож, можна сказати, це була прем’єра. Виступ відбувся в рамках прес-туру учасників виставки: «Відпочинок. Туризм. Курорт» у Експоцентрі «Казак-Палац», що у Запоріжжі - коли мене загубили на Хортиці..

Мене загубили на Хортиці

Не пам’ятаю, коли останній раз був на екскурсії. Не люблю екскурсоводів. Втім, сьогодні довелося.
Вела екскурсію Валентина Степанівна Вініченко. Досвідчений фахівець з 35-річним стажем. А цього разу вона вперше розповідала про Запоріжжя місцевим екскурсоводам, музейним працівникам – кого історією про Запорозький край не здивуєш.

Котики вербові, барвінок, безчестя... і сухоярівські дикі півники