Відірвався


Перший день літа і перший день відпустки… Коротенької, двотижнева, але відпустки.
Звісно, як й минулого року, відмовився від морів. Хочу Хортицю!
Ось, хочу і все. Мені тут добре.

Сьогодні – без будь-яких планів – опинився на північно-західній частині острова. Хотів подивитися на піраміду, яка на протилежному боці Старого Дніпра, біля кар’єру, звідки ще у допотопні часи наші давні пращури визначали день літнього сонцестояння, а отже уточнювали свій календар. Точніше, календарі, бо у кожного такий був вдома – глечики з орнаментами. Ці орнаменти мали свій зміст – коли сіяти, коли жати… Єдине – треба було щороку уточнювати, коли 22 червня… З піраміди, а вона витесана людьми, мудрець дивися на скелю Кохання (тепер там Дніпрогес I, скелю підірвали совіти 8 листопада 1927 року), і як тільки Сонце з’являлося між скелею Кохання і скелею Богатирьом (а таке можливе лише раз на рік) – це й був той момент уточнення календаря. Певно, мудрець кілька ранків зустрічав схід Сонця, щоб 22 червня сповістити народ – мовляв, підправте свої календарі-глечики…
До речі, поряд з пірамідою – вівтар Тільця. Піраміда і вівтар дивом вціліли. Там кар’єр й нині діє. Так що може статися (а мене це вже не дивує), що передробарять і запорозький «стоунхердж», і вівтар на будматеріали…
Ай, не буду про сумне.
Почав свій похід від Тарасової скелі, а далі – балки: Музична, Куца і Наумова.
Наумова балка – широка, простора. Над Старим Дніпром. Дуже високі і красиві скелі. А навпроти, на протилежному березі – скеля Рогози, місце стоянки козацьких чайок (за часів московської окупації – назвали Царська пристань).
Балка Наумова, перш за все, це історія запорозького козацтва. Не випадково тут знімають фільми. А ще берег балки облюбували «козаки»…


Північно-західна частина Хортиці – це ліс. Переважно ростуть сосни і дуби. Є й інші дерева. А ще – смакота, шовковиця. Чорна, біла, рожева… Наївся і пофарбувався, і… відірвався. Нанюхався хвої і п’янкого жасмину…












Коментарі