25 жовтня 2006

Козацька літавка

У книзі запорізького краєзнавця Юрія Вілінова «Хортиця – острів у філіграні епох і шляхів» чимало цікавої інформації про запорозький край, причому, ним особисто дослідженої в археологічних експедиціях, зокрема, й про козацьку літавку. Юра вважає, що ідею багатоступінчатої ракети Корольов перейняв у запорозьких козаків.
Як пише Плачинда у «Ніч перед стартом», молодий Корольов надибав на «Історію русів» у одеській воронцовці (публічній бібліотеці), опубліковану Бодянським у 1846 році незначним тиражем. Зокрема, майбутнього конструктора зацікавила розповідь про літавки, які козаки вперше використали під час бою з ханом Меліс-Гереєм поблизу Сіверського Дінця 1516 року.
За описом «Історії русів» козацькі літавки: падаючи, стрибали шість разів. І стільки ж вибухали. Літавка мала сім щаблів: одна камера вибухала і тим самим штовхала наступну частину. При цьому літавка, яка була подібна до довгої трубки, не розривалась.
А ось з якого матеріалу була зроблена козацька літавка, а особливо її перетинки, молодий Корольов так і не розгадав.
Згодом за його проектами ракети будувалися з металу…
– Козацькі літавки були зі звичайнісінької глини, – каже Юра Вілінов. – При високому рівні гончарного виробництва в Україні козакам не важко було виготовити «гірлянду» з керамічних камер, сполучену між собою вузькими керамічними трубками. Армували літавку лозою, щоб зміцнити корпус – це так само, як робили в стінах глинобитних хат. Якісно і мінімальні затрати, а головне – швидко, що надзвичайно важливо в бойових умовах.
Щоб довести свою правоту, кілька років тому Юра разом з хлопцями змайстрували таку глиняну літавку, набили порохом… Особисто я не бачив випробувань. Юра переконував, що спрацювала…